#NoonChaiStory #MCSЛіс #Ворон_Станіслав #Єрем_Юліан #Магда_Єремія #Марена_Зеленоока #S #F #Б #Міді #ВПроцесінаписання #AU
На здивування усіх в «Лісі» Ворон після зустрічі зі Станіславом був у піднесеному настрої. Юліан з Єремом вже навіть робили ставки на те, чи вдалося Ізі закадрити мєнта. Юліан, звісно, програв, бо тільки він вміє так швидко кадрити.
Ворон був у настільки хорошому настрої, що після зустрічі з ним люди залишалися з повною комплектацією прикрас... Майже. Одна сережка — це вже ціла половина комплекту!
Так наблизився й день народження самого Ізі. Повноліття хлопець хотів святкувати з розмахом, а вийшло так, що Магда сама все організувала у себе вдома з домашньою їжею і своїми друзями. І неважливо, що власних друзів Ворон не мав. Але турботлива жінка запропонувала йому запросити столичного друга, з яким той останній місяць спілкувався. Так Станіслав опинився на масштабному застіллі «Лісу» на честь повноліття Ворона. Як його туди затягнули? Ізя сказав, що він запрошує Станіслава на свою дуже самотню вечірку до дня народження. Пошкодувавши хлопця, він прийшов... І пошкодував сам.
Станіслав привів із собою Марену, бо та ніяк не хотіла залишатися сама. Зіна образилася на хлопця, тому стала рідше бачитися з Мареною, що дуже засмучувало дівчину. За пару днів вона дуже прив'язалась до Мавки, і Станіслав дуже переймався їхніми подальшими взаєминами. Тому брати дівчину на вечірку Ворона не хотів, але вона дуже наполягала.
Ось вони сидять за столом у на диво невеликій квартирі. Магда обережно розставляє на столі страви і часом від часу ганяє Єремію, щоб та їй допомогла. Від гріха подалі, Станіслав посадив Марену між собою і Вороном, залишившись поряд з Єремом. Той окидував хлопця поглядами, повними підозри і щось час від часу шепотів Юліану на вухо. На цей раз власник борделю був одягнений святково: довга спідниця була ще об'ємнішою, ніж Станіслав бачив востаннє, а макіяж засліплював кількістю блискіток.
На столі було багато місцевих страв з морепродуктів. Магда слідкувала за тим, щоб жодна тарілка не була порожньою, а Єрем — за рюмками. Марена не пила, тому Єремія час від часу підливала їй компотик. Станіслав теж утримувався, але коли поряд з тобою сидить той, хто наливає, неможливо оминути кілька рюмок самогону.
Нарешті Магда піднялася зі свого місця, промовляючи тост:
— Сьогодні ми зібралися тут, аби відсвяткувати день народження нашого любого Ізічки, — жінка ледве не розплакалась, подивившись на хлопця. — Колись я забрала цього малого дєловара зі смітника, а тепер він — мій найрідніший помічник. Я пишаюсь тобою і відпускаю у вільне життя. Ти нарешті можеш лєгально здавати прикраси у ломбарди. За Ізю!
— За Ізю! — відповіли присутні і залпом осушили свої рюмки.
Сам Ворон не поділяв такого ентузіазму. Він не любив бути центром уваги — важко щось вкрасти. А от інші святкували на повну. Тож Ізя дозволив собі розслабитися і радіти разом з іншими.
А от Станіслав ніяк не міг розслабитися. Він розумів, що знаходиться в оточенні усієї верхівки «Лісу». Але хлопець дізнався про них дещо більше. Він усе більше впевнювався в словах Ворона: не усі стають бандитами від хорошого життя. Ці люди були дуже приємними й привітними. Кожен з власними тарганами в голові, але в цій компанії Станіслав не відчував себе серед бандитів.
Відьма була дуже турботливою жінкою, справжня мати для своїх підлеглих, а особливо для Ізі. Водяник — освічена людина, мав дві вищих освіти. Блуди обидва юристи. Єрем — справжній професіонал, і було видно, що адвокатська ліцензія дісталась йому не просто так. Єремія розповідала свої історії про розслідування, які вона колись вела. Вона сама підняла статистику свого відділку. А зараз усі ці люди — бандитські авторитети. Станіслав і не міг уявити, наскільки сильно були зламані їхні долі, що вони стали на цей шлях.
— Я на перекур, — Ворон піднявся.
— О, я з тобою, шкєт, — Єрем взяв свій піджак й вийшов на балкон слідом за хлопцем.
— Чого причепився, морєман? — кинув Ізя, запалюючи цигарку.
— Не кіпішуй... Запальничкою поділишся? — чоловік дістав цигарку.
— 10 гривень, — посміхнувся Ворон, але простягнув Єрему запальничку.
— От дєловар, — Блуд підпалив цигарку й глибоко вдихнув дим. — Шо ти там з мєнтом мутиш?
— Що саме ти маєш на увазі?
— Це ти мені скажи, Ізя.
Ворон зітхнув.
— Накриємо Вія. Я сподіваюся...
Єрем поперхнувся димом.
— Ти шо, больной на всю голову?! І мєнт твій теж!
— Ти так бурхливо не реагуй, у твоєму віці це небезпечно.
— Та пішов ти..!
— Шо за кіпіш? — Магда підійшла до курців.
За нею на балкон вийшли й усі інші, окрім Марени та Єремії. Жінка відволікала дівчину від бандитських справ.
— Цей малохольний хоче накрити Вія. Я, звісно, професіонал, але витягую людей із в'язниці, а не з труни.
— Усе буває вперше, — гиготнув Ізя й отримав потиличник від Магди.
— Я знаю, Блуде, — жінка підійшла до краю балкону й подивилася вдалечінь. — Нам потрібно ризикнути. Невже оце життя в бандитській шаразі — твоя мрія. Ти перший, хто хотів накрити Вія. Разом із сестрою.
— Ця стара бандерша просто була занадто окрилена своїми успіхами в розслідуванні крадіжок на вокзалі. І мене затягнула в цей план.
— Тоді діставайте свій план, Єреме, — Відьма подивилась в очі чоловіку. — Або ти з нами, або не в «Лісі».
Блуд подивився на усіх присутніх, затримав погляд на Юліані. Чоловік підійшов до нього і поклав руку на передпліччя, пітримуючи.
— Ти теж знав?
Єрем подивився на Водяника. Той мовчав, але Блуду не потрібна була відповідь — погляд чоловіка був набагато красномовнішим. Він зітхнув.
— Та пішло воно все до Бєніной мами! Я в дєлє.
Роздався дзвінок у двері. Єремія кинула кілька нецензурних слів й відкрила двері. Пролунав радісний голос Марени:
— Зіночка!
Ізя здивовані прошепотів:
— А вона що тут забула?..
боже, Зіночка. шо ти там забула? ти ж на Стасіка ображена
Єрема підвели під монастир. Оце Ізя дав жару... Хочу одягатися на роботу як Юліан. Вся в блискітках і пишних спідницях. Юліареми прям Барбі і Кен ВАХАХАХХАХА Стасік такого окуня рубає, я вже не витримую. Зіна вже Марену закадрила, а цей ні в одном глазу. Вже Ізя повнолітній, треба прискорюватися, а то Ізю уведуть. Я б увела.