Шинічіро як завжди займався своїми справами в гаражі в якому він знаходився більшу частину дня, а малі Манджиро та Емма грались в іншій кімнаті. Колупаючись між двигунами, кисті рук старшого Сано були забруднені маслом. — Аргх... я ж їх нічим не відмию.. потрібно було взяти рукавички. Трясця. — Мовив Шині собі під ніс. Через декілька хвилин мороки над байком і затраханими мізками брюнет дістав цигарку та підпалив її. Зробивши затяжку цигаркового диму, юнак видихнув дим роблячи димові кільця. Коли юнак викурив цигарку, то він відклав її у сигаретницю та завалився на підлогу, щоб відпочити, а в цей час, у гараж влетів молодший Сано, та почав говорити до Шина. — Братику! Тут здається до тебе прийшов оцей .. як його... А, Вакаса! ось. — Молодший посміхнувся, а тим часом Вакаса позвонив у дверний дзвінок та чекав коли Шині відчине двері. — Де ж цього виродка носить блять?! Що знову в гаражі закрився? — Імауші дуже злився на Шинічіро, що він постійно сидить в майстерні нервово поїдаючи останнє данго на паличці. — А?.. Вака прийшов? О зараз піду відкрию йому. — Шині піднявся з місця, та пішов відчиняти двері. Відчинивши їх він побачив, що перед ним стоїть розлючений Вака і зараз йому буде кінець. Білий леопард поглянув на нього косо та сказав: — Ти якого хуя не відчиняв двері га? Я тобі вже 20 хвилин наярюю, а ти ніхуя блять. — Аххаха.. заходь вже. — Шинічіро просто посміявся з нього та впустив до себе в гараж.
top of page
bottom of page