Казка#Психологія
Жив був гарний хлопчик. Іграшок у нього було багато і самих різних. Він грався ними із задоволенням. Але саму велику цікавість викликали у нього автомобілі. Маленькі легкові автомобілі він любив катати і придумувати їм схованки, на великих грузових автомобілях він возив кубики і своїх іграшкових друзів.
А ось одного разу, коли хлопчик пішов на прогулянку у великий парк, він побачив лелеку. Птах прилетів в своє гніздо, яке було прямо на товстому стовбурі дерева, його було гарно видно, бо дерево було сухе і зовсім без листя. Лелека трохи посидів у своєму гнізді і знову кудись полетів. Хлопчику дуже сподобався птах, він такий був гарний, білий, особливо під час польоту з великими білими крилами. «А як може злітати цей птах так високо?» – запитав хлопчик. «Великі крила допомагають йому» – відповіла мама.
Далі дорога йшла на дитячий майданчик, хлопчику він дуже подобався, бо там стояв великий дерев’яний автомобіль, у якого можна було покрутити кермо. Але цього разу дерев’яний автомобіль чомусь залишився без уваги. Він покатався на гойдалці, спустився з гірки. А потім задумався, якщо я розведу руки в сторони, то у мене будуть такі самі крила як у лелеки і я зможу летіти. Він почав розводити руки і при цьому підстрибувати, але полетіти не виходило. Ноги знову опускались на землю. Потім хлопчик поліз на гірку і хотів не спускатися, а стрибати розставивши руки, але тато не дав цього зробити. Коли прийшли до будинку, хлопчик почав стрибати з ганку і йому здалося, що одну мить він таки летить. А чому тільки одну мить, а не як лелека?
Увечері, коли тато хотів читати казочку, хлопчик спитав: «А чому я не можу літати, у мене руки такі довгі, як у лелеки крила». «А у тебе руки не пухнасті, як у птаха, не має пухнастого хвоста, як у птаха. А насправді, люди давно мріяли літати і хотіли навчитися. Навіть пісня є з такими словами: «Дивлюсь я на небо, тай думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю». Але люди так і не змогли розгадати безліч загадок, пов’язаних з польотами птахів. Яка ж сила дозволяє їм підніматися прямо з місця, як лелека з гнізда, приземлятися, зависати в повітрі і навіть використовувати в польоті вітер. Люди вивчали польоти птахів і їх допомогою придумали літаки з крилами і без крил, з хвостом, з колесами і не тільки літаки. Але про це поговоримо вже завтра, добре?» - на останніх словах тато почув сонне сопіння.
Хлопчик заснув міцним сном. А вночі йому приснився лелека, який розповів загадку свого польоту і навчив літати. Хлопчик летів і бачив з висоти пташиного польоту поля, ліси, ріки, вони були прекрасні і він почував себе щасливим.
Людина не може літати, але подумки вона завжди літає, від її думок залежить її життя і її щастя.