#ДивніДива #ЕддіМансон_СтівХаррінгтон #S #Б #Міні #Закінчений
Вже вся компанія скупилася в зоні, хоча із проблемами, так як Джейсон та його друзі теж там були. Вони швидко, як могли, від магазину від’їхали як надалі, і вже сиділи в тихому місці і готовилися.
Едді сидів із Дастіном, Мансон знав: Хендерсон з ним до кінця, тому між ними були дійсно відверті діалоги, і цей був таким.
-Ти так і будеш нічого робити? – лиш гітарист знав про що він.
-Да, напевно я ніколи не зможу зробити крок в право, я завжди роблю в ліво, - цю аналогію також зрозумів тільки його друг. Мансон біля себе зірвав коріандр і подивися на нього занадто зацікавлено, - Ти знаєш, що значить ця квітка?
-Ем.. ні.. – Дастін не розумів до чого тут коріандр, він дійсно не знав значення квітки, тай навіщо?
-Ха.. можливо колись розкажу, - сказав гітарист та додав: -Давай, продовжуємо готуватися!
Дастін нічого не зрозумів, але дійсно продовжив готуватися, все таки Векна не жарт. Тим часом, Стів вів діалог із Робін:
-Як думаєш можливо після цього всього справді почати щось серйозне із кимось? – він хотів поділитися із нею зі своїми переживаннями.
-І з ким? Лілі? Не сміши, Стів, - вона дійсно не розуміла із ким він має тут робити щось серйозне.
-Не знаю.. – Харрінгтон дивився їй у вічі, він хотів справжнього щастя, але йому все не везло і не везло, але хлопець не хоче зупинятися, він буде йти до останнього.
-Отож бо, - Робін хотіла йому допомогти, але дійсно не знала як саме, все що вона може зробити це тільки підтримати.
Всі вони були вже готові йти на смерть, по іншому це не назвеш, тому їхали в трейлеру до хатини 001, а хтось до трейлерного парку, до воріт, ось тут то Едді вже не міг нічого зробити із собою тому заговорив з тим, кого дуже покохав за пару днів, якщо йому хтось сказав пару місяців назад, що він закохається у колишнього короля школи, Стіва Харрінгтона, він би напевно набив йому пику, але зараз він не знав би, що зробив би. В його руці було лише дві квітки – коріандр та блідо-жовтий нарцис, він не просто так обрав саме ці квіти, вони мають багате значення, можливо ніхто і не знав, але Мансон любив символізм.
-Знаєш, я не знаю чи все піде так як треба, - Едді протягнув дві квітки Стіву, - Раніше думав ти йолуп, але все по іншому, я радий, що був не правий.
Стів подивився на квіти, а потім підняв свій погляд на Мансона: -Сподіваюсь це комплімент? – Харрінгтон взяв квіти, навіть не приставляючи, що відчув гітарист біля нього.
-Звичайно, - Мансон посміхнувся, це дійсно була усмішка щаслива, вперше за останні дні.
-Ну от і добре, - хлопець посміхнувся у відповідь.
Вже всі були на своїх позиціях, всі були готові діяти, що вони і зробили. От уже Едді грає, а Дастін поруч навіть не знає, що ця пісня грає для Стіва, а не для Крісі, для цього хлопця, який бісив його у школі, який здавався зовсім іншим, здавався самим простим йолупом старшої школи, який тільки і вміє гуляти та бухати. Але все виявилося по іншому, настільки усе інше, що Едді кинуло з крайності в крайність, на стільки, що він закохався. І це не піддавалося логікі, Мансон знав і давно прийняв себе, але щоб Стів, його самого це здивувало, вже не говорячи про Дастіна, який, насправді, дізнався випадково. Ось гітарист закінчив грати, і вже був би у себе дома, але в останній момент він перерізає канат і біжить, біжить, напевно від себе, але йому здавалось, що він біжить від монстрів, але це не так, він скоріше біг від себе, він знав, що якщо піде додому нічого йому не світить, Мансон знав: Стів Харрінгтон – стовідсотковий гетеросексуальний хлопець. Ось він уже на руках у Дастіна.
-Скажи йому подивитися значення квітів, - він посміхнув.
-Ти сам це скажеш.. прошу.. – хлопець був весь в сльозах.
-Я люблю тебе, обіцяй сказати… йому.. – Едді не знав, що він відповів, він не знав чи дізнався Стів, він вже не знає нічого.
-Ні… прошу… Е-едді…- Хендерсон був весь у сльозах, він пообіцяв Мансону сказати Стіву, пообіцяв собі.
***
-Стів.. – він був у школі біля хлопця.
-Да? – Стів глянув на друга, - Що сталося? – Він побачив сумне обличчя друга.
-Е-едді просив, щоб ти подивився значення квітів, які він тобі дав тоді… - Хендерсон зробив паузу, - Він просив… будь ласка, для нього було це важливо.
Стів задумався, що такого ховалося за квітами? Він дивився на Двстіна, і зробив сказав:
-Добре, я зроблю це, - Харрінгтон стояв дивлячись у вічі Дастіна, - ми як раз у школі, піду в бібліотеку.
Після чого кивнувши другову, пішов у бібліотеку, шукати те, що він думав ніколи не буде шукати. Зайшовши в бібліотеку він почав згадувати, що ж Едді йому дав, Харрінгтон не знав квіти. Йому прийшлося переглядати всю енциклопедію поки не найшов ті квіти, які потрібно було, після чого почав шукати їх значення. Найшов: «Коріандр жагуче бажання… Блідо-жовтий нарцис – нерозділене кохання».. Харрінгтон був в шоці.
-Невже… невже він був закоханий у мене?... – шепотів він собі під ніс, закрив книгу після чого поклав її на місце, і пішов, пішов у своїх думках, він не знав, що йому думати, він не міг в це повірити, він не знав як реагувати, тому просто пішов…