#ГарріПоттер #ОЖП #СеверусСнейп #G #Б #гумор #Міді #ВПроцесіНаписання #AU #попаданці
Частина 17. Вахта
— Міс Сельвін, ваша нещасна голова може наступного удару не пережити! — Снейп говорив спокійним тоном, однак нотки злості проступали крізь рівність голосу.
— Ви виражаєте своє сподівання? — Запитала Христина, притискаючи лід до голови. — А то я вже другий раз падаю, а все ніяк.
Снейп виглянув з-за відкритих дверей. Він зиркнув на студентку з неприкритим подивом.
— Що ви таке верзете? — Запитав він.
“Одрі” зітхнула і лягла на парту. Вона дивилась на стелю кабінету зіллєваріння. У підземеллях було тепло. Хоча циркуляція повітря була слабка, кисню вистачало. Дівчина почала озиратися, намагаючись знайти систему кондиціонування.
— Міс Сельвін, ви мене взагалі чуєте? Чи ефект падіння був аж надто сильним?
Северус бурмотів, змішуючи настої. Його тонкі бліді пальці міцно тримали скляночки. В очах відображались хімічні реакції зіль. Його ніж швидко і точно разів на маленькі шматочки ягоди та хвостики. Христина дивилась на нього. Інгредієнти пішли у фінальний настій. Снейп почав мити свій інструментарій.
“Голосно, нахабно й без пам’яті, й без совісті увірвався в мої сни, — вона продовжувала слідкувати за його руками, — вітром з Атлантики*”.
— Міс Сельвін?
— Я тут.
— Звичайно ви тут, — сказав викладач. — Не хочу вас засмучувати, але я вас навіть бачу, — він прикрутив вогонь під скляною колбою.
— Мене це не засмучує, — відповіла дівчина.
— А дарма. Поки настій для вашої бідної голови готується, я дам вам інструкцію. Нічого надскладного, чого б ви не змогли осилити.
— Що, ніяких полювань на тролів у Забороненому лісі? — Запитала “Одрі” і сіла на парті.
— Ви вмієте полювати? — Запитав Снейп.
“Ну, як, з трьох метрів у яблуко не стріляю, але в очне яблуко можу зарядити” — хіхікнула студентка сама собі.
— Тільки на знижки в магазинах, — відповіла дівчина. — І на сенсації.
Дівчина почесала голову, розглядаючи викладацький стіл.
— Сенсації? — Запитав Снейп, дивлячись на свою підопічну.
Христина прикусила губу. Колишня студентка журналістського факультету впевнено дивилась на вогонь, підбираючи вірні слова, щоб вийти з ситуації з власною обмовкою.
— Життя у гуртожитку Слізеріну не таке легке, еге ж? — Вона підняла очі на викладача та посміхнулась.
Він лишень фиркнув.
— Ваше завдання буде таке: розділити хвости саламандри від хвостів гримучого мадагаскарського метелика. Усі скляні пробірки мають бути вимиті до блиску. У Помони Спраут за годину ви маєте забрати сльози верби. Все зрозуміло?
— А що, пункту про сорок рожевих кущів не буде? — Здивувалась Христина. — Не те щоб сильно хотілось…
— Можете не переживати, Міс Сельвін. Рожевими кустами вже займається містер Мелфой.
“Так от хто у нас доктор городніх наук. Мать його в йоб, а я-то думала, вбивалась над питанням, як Геґрід встигає і зі звірами, і з лісом впоратися. А за відсутність розкішних клумб довкола Гоґвортсу треба дякувати Мелфою! От одразу ж видно коли за діло беруться професіонали: тут трава пожовкла, там її вазаглі немає, скелі довкола, розкішний юзер експіріенс спускання згори до лісу. Хто б ще так любляче виклав доріжки каменюками гостряками догори як не Драко. Майстер.Просто браво! Київзеленбуд просто відпочиває”.
— Вам смішно, міс Сельвін?
— Ні в якому разі, пане професоре, — замотала головою Христина, — над хворими не сміються.
— Щиро радий, що ваші дружні стосунки з містером Мелфоєм успішно проходять перевірку часом, — Снейп вручив дівчині склянку зі свіжою настоянкою. — Це від головного болю і для скорішого загоєння ран. Рекомендую зажати ніс пальцями та не особливо смакувати настоянку, я не додав туди меду.
— Бюджету не вистачило?
Перш ніж професор встиг відповісти на запитання Христина зажала ніс та проковтнула настоянку. Вона скривила лице і хутко витягнула бутерброд з карману, щоб заїсти бридкий смак.
Северус забрав бутерброд негайно.
— Їсти не можна ще дві години. І якщо ви думаєте, що ваші коментарі врятують вас від відробітку, то спішу вас засмутити, міс Сельвін. Вас не врятує навіть смерть. А тепер злізайте зі столу і до роботи. Нагадую про пані Спраут і сортування хвостів.
Професор поставив склянку на стіл, а поряд з неї він поклав бутерброд.Снейп закрив свою мантію, готуючись вийти у холодний шотландський вечір.
— І постарайтесь не травмувати себе ще раз. Бодай цього вечора, — вимовив він і грюкнув дверима.
Христина залишилась сама у кабінеті. Вона дивилась на бутерброд. Коментар професора зіллєваріння змусив її замислитись над тим, що дійсно, кожного разу як вона була у цьому кабінеті у позаурочний час, з нею щось траплялось.
Христина обережно підійшла до склянок. Вони були вимащені у зеленому слизі, деякі були навіть погорілі.
— Я що, трясця, з ним фліртую?
Шип увійшов чат. А взагалі, я просто намагалася не луснути від хитрої чеширської посмішки. Бо Христина "Одрі"Сельвін-Левченко і професор Снейп – та ще парочка. Я чекала цього.
А як він біг, коли вона впала... 10 із 10 за мій улюблений пейрінг, якщо, звісно, відпрацювання продовжаться у такому темпі.
Щодо Драко... Він звісно краш всіх дівчат. Але, як я вже казала, я занадто старе, аби заглядатися на смазливих хлопчиків. Ось похмурий загадковий чоловік середнього віку – це моє.
"От одразу ж видно коли за діло беруться професіонали: тут трава пожовкла, там її вазаглі немає, скелі довкола, розкішний юзер експіріенс спускання згори до лісу. Хто б ще так любляче виклав доріжки каменюками гостряками догори як не Драко. Майстер.Просто браво! Київзеленбуд просто відпочиває”.
Як я тут сміялася. Сподіваюся, між Драко та Христиною будуть добрі дружні стосунки. Він здається непоганим хлопцем. Хоч йому і дісталася роль поганця у ГП.
Ахахахахахах, ну і флірт у Христини 😂😂
Але зі Снейпом вони ще та парочка, одна кидається жартиками, а другий – ядом 😄
Якщо у них закрутяться стосунки, то за цим буде дуже цікаво спостерігати 😅