Секс, рок і Гоґвортс. Частина 17. Вахта

#ГарріПоттер #ОЖП #СеверусСнейп #G #Б #гумор #Міді #ВПроцесіНаписання #AU #попаданці

Частина 17. Вахта

— Міс Сельвін, ваша нещасна голова може наступного удару не пережити! — Снейп говорив спокійним тоном, однак нотки злості проступали крізь рівність голосу. 

— Ви виражаєте своє сподівання? — Запитала Христина, притискаючи лід до голови. — А то я вже другий раз падаю, а все ніяк. 

Снейп виглянув з-за відкритих дверей. Він зиркнув на студентку з неприкритим подивом. 

— Що ви таке верзете? — Запитав він. 

“Одрі” зітхнула і лягла на парту. Вона дивилась на стелю кабінету зіллєваріння. У підземеллях було тепло. Хоча циркуляція повітря була слабка, кисню вистачало. Дівчина почала озиратися, намагаючись знайти систему кондиціонування. 

— Міс Сельвін, ви мене взагалі чуєте? Чи ефект падіння був аж надто сильним? 

Северус бурмотів, змішуючи настої. Його тонкі бліді пальці міцно тримали скляночки. В очах відображались хімічні реакції зіль. Його ніж швидко і точно разів на маленькі шматочки ягоди та хвостики. Христина дивилась на нього. Інгредієнти пішли у фінальний настій. Снейп почав мити свій інструментарій. 

“Голосно, нахабно й без пам’яті, й без совісті увірвався в мої сни, — вона продовжувала слідкувати за його руками, — вітром з Атлантики*”.

— Міс Сельвін? 

— Я тут. 

— Звичайно ви тут, — сказав викладач. — Не хочу вас засмучувати, але я вас навіть бачу, — він прикрутив вогонь під скляною колбою. 

— Мене це не засмучує, — відповіла дівчина. 

— А дарма. Поки настій для вашої бідної голови готується, я дам вам інструкцію. Нічого надскладного, чого б ви не змогли осилити. 

— Що, ніяких полювань на тролів у Забороненому лісі? — Запитала “Одрі” і сіла на парті. 

— Ви вмієте полювати? — Запитав Снейп. 

“Ну, як, з трьох метрів у яблуко не стріляю, але в очне яблуко можу зарядити” — хіхікнула студентка сама собі. 

— Тільки на знижки в магазинах, — відповіла дівчина. — І на сенсації. 

Дівчина почесала голову, розглядаючи викладацький стіл.

— Сенсації? — Запитав Снейп, дивлячись на свою підопічну.

Христина прикусила губу. Колишня студентка журналістського факультету впевнено дивилась на вогонь, підбираючи вірні слова, щоб вийти з ситуації з власною обмовкою. 

— Життя у гуртожитку Слізеріну не таке легке, еге ж? — Вона підняла очі на викладача та посміхнулась. 

Він лишень фиркнув. 

— Ваше завдання буде таке: розділити хвости саламандри від хвостів гримучого мадагаскарського метелика. Усі скляні пробірки мають бути вимиті до блиску. У Помони Спраут за годину ви маєте забрати сльози верби. Все зрозуміло? 

— А що, пункту про сорок рожевих кущів не буде? — Здивувалась Христина. — Не те щоб сильно хотілось…

— Можете не переживати, Міс Сельвін. Рожевими кустами вже займається містер Мелфой. 

“Так от хто у нас доктор городніх наук. Мать його в йоб, а я-то думала, вбивалась над питанням, як Геґрід встигає і зі звірами, і з лісом впоратися. А за відсутність розкішних клумб довкола Гоґвортсу треба дякувати Мелфою! От одразу ж видно коли за діло беруться професіонали: тут трава пожовкла, там її вазаглі немає, скелі довкола, розкішний юзер експіріенс спускання згори до лісу. Хто б ще так любляче виклав доріжки каменюками гостряками догори як не Драко. Майстер.Просто браво! Київзеленбуд просто відпочиває”. 

— Вам смішно, міс Сельвін? 

— Ні в якому разі, пане професоре, — замотала головою Христина, — над хворими не сміються. 

— Щиро радий, що ваші дружні стосунки з містером Мелфоєм успішно проходять перевірку часом, — Снейп вручив дівчині склянку зі свіжою настоянкою. — Це від головного болю і для скорішого загоєння ран. Рекомендую зажати ніс пальцями та не особливо смакувати настоянку, я не додав туди меду. 

— Бюджету не вистачило? 

Перш ніж професор встиг відповісти на запитання Христина зажала ніс та проковтнула настоянку. Вона скривила лице і хутко витягнула бутерброд з карману, щоб заїсти бридкий смак.

Северус забрав бутерброд негайно. 

— Їсти не можна ще дві години. І якщо ви думаєте, що ваші коментарі врятують вас від відробітку, то спішу вас засмутити, міс Сельвін. Вас не врятує навіть смерть. А тепер злізайте зі столу і до роботи. Нагадую про пані Спраут і сортування хвостів.

Професор поставив склянку на стіл, а поряд з неї він поклав бутерброд.Снейп закрив свою мантію, готуючись вийти у холодний шотландський вечір.

— І постарайтесь не травмувати себе ще раз. Бодай цього вечора, — вимовив він і грюкнув дверима. 

Христина залишилась сама у кабінеті. Вона дивилась на бутерброд. Коментар професора зіллєваріння змусив її замислитись над тим, що дійсно, кожного разу як вона була у цьому кабінеті у позаурочний час, з нею щось траплялось.

Христина обережно підійшла до склянок. Вони були вимащені у зеленому слизі, деякі були навіть погорілі. 

— Я що, трясця, з ним фліртую? 

*THE HARDKISS - Астронавт