#ГарріПоттер #ОЖП #СеверусСнейп #G #Б #гумор #Міді #ВПроцесіНаписання #AU #попаданці
— Давай ще раз: ти не думаєш, що ми можемо її тут знайти?
Христина перевернула скриньку, з якої посипались середньовічні сукні.
— Я не кажу, що не думаю, — Рон підсвітив скриню і розчаровано закотив очі. — Я кажу, що не вірю в це. Звідки ми взагалі знаємо, що діадема тут?
— З надійних джерел, — зітхнула дівчина.
Вони вже годину блукають Кімнатою на вимогу, розділившись стандартними групами. Останні звуки присутності когось ще у кімнаті, окрім них, Левченко чула пів години тому. Снейп проводив лекцію близнюкам Візлі на тему небезпечності легкозаймистих речовин. Коли лекція не допомогла він перейшов на детальний опис фізичних проблем, що можуть виникнути.
Христина хмикнула. Вона сіла на стіл, вкритий важким сукном, і запалила. Рон стояв поруч, оглядаючи сусідню шафу.
— І тут пусто, — тихо сказав він, а потім різко відстрибнув.
Дівчина вигнула брови і побачила павука, що швидко виповзав з-під шафи. Він поповз у напрямку найближчої тіні. Студентка закотила очі і випустила дим у повітря.
— У-у-у мене арахнофобія, — кивнув Рон та подивився на супутницю. — Я-я павуків боюсь.
Його інтонація намагалась виправдатись, однак словами він лише констатував.
— Ясно, — кивнула Христина, упираючись п’яткою у стіл. — Хочеш поговорити про це?
— Ні, — різко замотав головою Візлі. — Ще чого не вистачало: з тобою про це говорити.
— От про “це” краще і не треба, — підтвердила дівчина і повернулась на звук голосу Драко.
— Що ви тут, перерву влаштували?
— Перекур, — дівчина кивнула на цигарку. — Де Ґрейнджер загубив?
— Пішла шукати Поттера, — Мелфой сів на стіл та дістав з кишені Христини термос. — 20 на 80 Робуста\Арабіка?
— 40 на 60, — незадоволено сказала дівчина, зіщулившись.
— А що так? — Драко відпив кави і теж поморщився.
— У постачальника виникли проблеми зі смаком.
Дівчина стрільнула очима у той бік, звідки в останнє чула Снейпа.
— Ясно, — закотив очі слізеринець і озирнувся. — У вас теж нічого?
— Нічогісінько. Я піду пошукаю Герміону.
— Стояти, — сказала Христина, роблячи чергову затяжку. — Ми ще не закінчили пошук.
Драко подивився на шафу. У ній лежала коробка професійного гриму 17-го сторіччя, люстерко і порцелянова качечка.
— Який сенс? Тут купа речей! — Рон обвів руками приміщення. — Як тут взагалі щось можна знайти?!
— Якось.
— Ти, Сельвін, мене вже дістала зі своїм постійним опт…
Хлопчина замовк. Його рот перетворився на місиво з клею. Сіріус вийшов з тіні та притиснув вказівного пальця до губ, дивлячись на Візлі. Блек зняв закляття. Він подивився на слізеринку і взяв у неї з рук цигарку. Анімаг тримав її так, щоб основа частина була захована долонею. Чоловік видихнув дим собі під сорочку та подивився на Левченко.
— Тобі не здається, — почав він, — що за нами хтось стежить?
Шкіра дівчини вкрилась мурахами. Вона повільно огледіла темряву довкола і розвернулась назад до Сіріуса.
Короткий кивок голови. Спалах відбивального закляття. Невідомий тікає від шафи, з-за якої тільки що пустив закляття у дівчину. Христина перетворюється на яструба. Крутий поворот. Вона облітає шафу та направляється на полювання за нападником. Мелфой викидує червоний сигнальний вогонь у повітря. Дві пошукові групи бачать сповіщення про небезпеку та направляються на допомогу.
Сіріус перетворюється на собаку та біжить за невідомим. За ним слідом Рон і Драко.
Погляди очі та Северуса перетинаються. Зір хижака допомогає їй зорієнтуватися. Вона облітає вежі з поломаних стільців і вже бачить пухку спину у дірявому піджаку. Чоловік біжить, відкриваючи на ходу усе, що може бути відкритим і кидає у яструба та великого чорного собаку.
“Як, що взагалі відбувається? Мать його в йоб. Хто випустив Ховчика? Воно знову забуло прийняти таблетки. Нє ну щоб його… Це ж не Ховчик. Та не вже… НЄ, НУ ШОБ ЙОГО!”
— Повернись! — Кричав Сіріус, перетворившись на людину. — Повернись і бийся! — Блек кидав закляття різко розмахуючи палочкою. — ПЕТІҐРЮ!!!
Христина різко повернула у бік, ухиляючись від закляття. Вона облетіла по колу, вириваючись вперед перед зрадником та атакувала його кігтями. Снейп та близнюки знаходять місце битви. Яструб вчепився у піджак чоловіка та змусив його зупинитись. Закляття Сіріуса вдарило у Пітера. Останній завмер.
— Круціо! — Закричав чоловік.
Северус почув заборонене закляття та махнув паличкою, збиваючи Левченко з анімага.
“Я не замовляла американські гірки, — думала Христина, пролітаючи над черговою шафою не в змозі зупинитися на такій швидкості. — Від кого від кого, а від тебе я не очікувала, Северусе”.
Нарешті її швидкість зменшилась і яструб перевернувся у повітрі. Дівчина приземлилась на дві людські ноги. Вона важко зітхнула і привалилась до комоду.
— Христино! — Окликнув її Драко.
Слізеринка створила патронуса і відправила його до друга, щоб той допоміг знайти її. Сама ж студентка все ще тяжко дихала. Вона підняла голові. В далечі блимали різними кольорами закляття.
Близнюки Візлі вже були на мітлах, оглядаючи Кімнату на Вимогу на предмет феєрверків. Перегукування Гаррі та Герміони звучало відлунням. Вони ось-ось добіжать до місця битви. Снейп заблокував шляхи відходу Петіґру, в той час, як Блек взяв на себе роль собаки на полюванні.
— Як ти міг! — Волав Сіріус. — Ми довірились тобі!
Прозвучало ще одне заборонене закляття. Снейп не поворухнувся, спостерігаючи битву.
— Христино! — Вигукнув вчергове Драко. — Ти тут, добре. Як ти? Оце тебе шарахнуло.
Дівчина опустила очі на друга.
— Що взагалі трапилось?
Слізеринка подивилась на комод і закрила її шухляду. Шухляда відкрилась знову.
— Снейп відкинув тебе з прицілу блеквового закляття, — Мелфой оглянув одногрупницю. — Так, наче, ціла.
— Яке жорстоке буває кохання, — зітхнула Христина і підвелась. — Тебе не зачепило?
— Ні, — хитнув головою хлопець, — я був за лінією бою.
— Треба повертатись.
Левченко знову закрила шухляду і попрямувала на звук битви. Поттер направив закляття у Пітера. Той його відбив і ледь встиг вивернутись від блекового.
“Чистять зброю на робочу нараду білі апостоли східного обряду*, — наспівувала подумки Христина. — О, так. Саме ця пісня, саме зараз”.
Пітер перетворився на пацюка, до того підірвавши усе, що було довкола. Герміона закричала коли біля неї на шматочки рознеслася шафа. Драко зупинився на пів секунди. Христина подивилась на друга. Вона миттєво кивнула йому і вони побігли вперед.
Синхронізація друзів спрацювала чудово. Левченко відбивала паличкою уламки, що летіли на них. Мелфой відбивав ті, що летіли збоку. Раптово по його праву руку з’явились двері тумбочки. Почувся ще один крик. Двері було спалені. Драко вирвався вперед.
Христина почула звуки ще однієї битви.
— Виходь, зраднику! — Кричав Сіріус. — Інсендіо!
Вогонь спалахнув миттєво. Блек випалював підлогу та меблі, викрикуючи звинувачення колишньому другові. Гаррі відтіснило в сторону.
— Біжи, — сказала Христина, кивнувши другові у бік. — Будь обачним.
— Ти теж, — відповів Мелфой і стиснув паличку сильніше, звертаючи між арки з ваз.
Левченко побігла далі. На звуки іншої битви. Біля її вуха просвистіла куля. Вона зупинилась, тормозячи п’ятами по підлозі.
“В Гоґвортс вогнепал завезли чи мені здалося? — Дівчина відчула як серце гупнуло об ребра. — Шо за підпільна гуманітарка?”
Слізеринка наближалась до місця іншого двобою. Під ногами почав ковзати туман.
— Христино! — Крикнув Снейп.
Вона увійшла у простір окреслений дзеркалами. Біля одного з них стояв зіллєвар. З його носа текла кров.
— Северусе…
— Христино, — шепотів він.
— ГАРРІ! — Почувся крик Лілі.
Левченко широко відкрила очі. Поряд з нею заглухнув жовтий жигулі.
“Демони, — оглянулась вона, — демони навколо нас. Вечір палає в огнях. Демони. Прощальний вальс ми затанцюємо**”
*Лінія Маннергейма — Ісус із Назарета
Власне “Підпільна гуманітарка”
**Vivienne Mort & OMANA — Демони
Дід забув випити свої таблетки? Чому і як той пацюк втік і зчинив таку дискотеку в кімнаті на вимогу? Так багато питань і так мало відповідей і так близько фінал