#ГарріПоттер #ОЖП #СеверусСнейп #G #Б #гумор #Міді #ВПроцесіНаписання #AU #попаданці
— ГАРРІ! — Знову кричала Лілі.
Христина зробила крок назад, стискаючи паличку міцніше.У жовтого жигулі знову відпадали двері. Машина загорілась. Кулі свистіли довкола Левченко. Снейп кликав її, навіть не намагаючись витерти кров з-під носа.
— Рідікулус… — прошепотіла вона.
Дівчина стисла паличку і підняла руку. Вона старалась не дивитись йому у вічі. Так само студентка намагалась не дивитись на машину.
— Христино, — прошепотів знайомий голос.
— Рідікулус!
Вона зробила помах паличкою, та заклинання не спрацювало. По очах покотились сльози.
— Рідікулус… Рідікулус!
Христина задихалась. Чоловіки кликали її з різних сторін. Вона вже майже нічого не бачить через сльози.
— А біс з ним. Бобмарда!
Вона направляє паличку у дзеркала. Вони вибухають. Уламки летять у всі сторони, відображаючи вогонь, машину, кулі і очі Ховчика, що перетворився на зіллєвара.
— Рідікулус!
Дівчина робить точний помах паличкою і Северус перетворюється на статую Венери Мілоської.
— Рідікулус!
Жовтий жигулі перетворюється у строкату клумбу. Кулі стають конфеті. Христина витирає сльози рукавом і дивиться вперед. З-поміж розбитих дзеркал відлунням лунає крик Лілі Поттер. Левченко зривається з місця.
“Не вона, не вона, не вона! — Запевняє сама себе дівчина. — Вона мертва. А я жива. Я жива!”.
За декілька поворотів крик лунає ще раз. Дівчина закриває вуха руками. Вона дивиться на ще один окреслений дзеркалами простір. Северус стояв на колінах біля колиски з маленьким Гаррі. На підлозі у трьох метрах від нього лежало тіло жінко. Її обличчя і колір волосся постійно змінювався, наче Ховчик не міг визначитись що показати чоловікові.
Лілі Поттер лежала з блідим лицем. Воно змінилось лицем Христини. Волосся ж залишилось рудим. Потім знову. Збій. Власне Левченко дивилась на колишню Еванс з вже її коротким темним волоссям. Гаррі заплакав. У дзеркалах відбилась гроза.
Дівчина хотіла зробити крок, однак така сцена скувала її страхом. Блискавка знову вдарила у дзеркала, наче у вікна. Вона ледь відчувала серцебиття. Ховчик міняв образи один за іншим. Левченко стисла паличку і через силу побігла вперед.
— Рідікулус! — Крикнув Снейп.
Грім рознісся потужною вібрацією, що вдарялась у кістки. Блискавка сліпила. Христина стрибнула на бігу.
— Северус!
Він обернувся і спіймав її. Вона обвила його ногами та взяла його голову у руки, обнімаючи і притискаючи до себе. Чоловік обійняв її, підтримуючи на собі. В уламках дзеркал палав вогонь сусідньої битви. Снейп цілував Левченко. Її губи ніжно торкались його, він же втискав свої в неї.
— Ти молодець, — шепоче дівчина голосом зі збитим диханням. — Северусе, — вона упирається своїм лобом в його власний, — ти молодець.
Чорнильні очі знаходять горіхові. Він прикриває їх і знову цілує дівчину. На цей раз ніжно. Христина відповідає йому, беручи його лице у свої долоні. Довгі пальці торкаються його скронь, тоді як пальма ледве закривали його щоки. Чоловік розірвав поцілунок і подивився вниз. Його руки все ще стискали її ребра. Дівчина підняла його голову, таким чином змусивши дивитись на себе.
— Ти молодець, — пошепки говорить вона. — Все закінчено.
— Так, — кивнув він.
Тільки зараз Левченко помітила, що його очі ледь-ледь червоні. Христина поцілувала його в ніс і спустилась на підлогу. Її рука стисла його.
— Ти теж їх бачила? Ховчиків? — Запитав Северус, помітивши її сльози.
— Так.
Він звів брови разом, помітивши, що її шкільна форма порізана, а на руках та щоці є декілька подряпин.
— Христино… — він протягнув до неї руку.
— Заживе, — вона відвела руку та стисла її. — Нічого серйозного. Сучасні проблеми потребують сучасних рішень.
— Сучасних рішень? — Не зрозумів зіллєвар.
Дівчина закотила очі. Та потягнула його за руку до себе.
— Хочеш я твоїм кольором буду?*
— Що?
— Білим. Я буду білим, як сніг, — шепоче вона, дивлячись у чорнильні очі. — Якщо ти ним бути дозволиш мені*
Їх губи знову торкнулись одне одного. На цей раз довго, тягуче. Дзеркало не витримало жару вогню і тріснуло, вибухнуло. Северус втис себе Христину, закриваючи її голово своєю долонею. Вона відкрила очі, зіштовхуючись з його. Чарівник в останній раз потяг її на себе і відпустив.
— Нас чекають, — каже дівчина.
— Так.
Снейп бере її за руку та вони йдуть на вихід, до наступного бою. Зіллєвар бачить дзеркала, що були розбиті заклинанням. Слізеринка знизала плечима:
— Сучасні рішення.
Він закотив очі і посміхнувся. Вони обидва стискають палички. Христина йде попереду. Пара розчепила руки. Северус йде позаду, контролюючі поглядом оточення.
За декілька метрів перед ними відкривається сцена: язики полум’я злизують меблі, картини та книги. Усі інші присутні у кмнаті стоять на горах з непотребу. Сіріус скеровує вогонь на шафу. Петіґрю влізає з шафи сусідньої. Гаррі, Рон та Герміона вдаряють по ній закляттям. Ремус та Мелфой роблять теж саме з шафою №3. Над цим дійством літають Близнюки Візлі, то вгамовуючи, то відновлюючи полум’я, час від часу намагаючись поцілитися у Пітера петардами.
— Мені здається, — каже Христина, — вони і без нас чудово справляються.
— Що тут взагалі коїться? — Северус обвів суворим поглядом усіх присутніх.
Нарешті одна з петард потрапляє у шафу і Петіґрю вибігає з неї, тримаючись за дупу, що палає. Герімона автоматично загасила вогонь, що викликало обурення у всіх трьох Візлі. Ремус схопив колишнього друга за шкірку. Сіріус закляття зупинив вогонь. Той поступово зник. На цей раз незадоволеними залишились лише близнюки.
— Що робитимемо з ним? — Люпин потряс Пітера.
“Напшикаєм духами і зробим педикюр, — відповіла подумки Христина. — А все гниле сховаєм під майку від кутюр**”
Снейп намагався зберігти серйозний вираз обличчя.
— Гаррі, — криво усміхнувся анімаг-щур, — твої батьки пожаліли б мене…
— Замовкни, — рявкнув хлопчик, — ти вбив їх.
— Я не вбивав їх!
Гаррі різко націлився у сторону колишнього друга сім’ї, однак похитнувся на перекинутому стільці, на якому стояв. Ремус здригнувся, теж балансуючи, але вже на столі. Петіґрю рвонув у перед, вириваючись з рук викладача Захисту від Темних мистецтв. Золоте Тріо направила палички на чоловіка. Христина помітила у руках Герміони діадему Рейвенклов.
— Не так швидко! — Крикнув Сіріус. — Авада!
Зелений промінь вилетів з його палички та вдарив у Пітера. Той впав та покотився з гори меблів додолу. Левченко подивилась на мертвого зрадника.
Герміона передала діадему Гаррі. Золоте Тріо спустилось вниз. Люпин та Блек перевірили чи дійсно мертвий Петіґрю. Снейпові було достатньо одного погляду, щоб переконатися у кончині колишнього однокурсника.
Драко спустився до декана і подруги. Христина обійняла його.
— Ти як? — Шепоче вона.
— Нормально, — киває Мелфой.
Вона стисла його, відчуваючи тремтіння друга. Драко кивнув та став поруч з нею. Він тримався, однак складність проведеного бою давалась взнаки. Левченко підняла голову на Северуса. Той кліпнув декілька разів очима. Вона кивнула йому.
Гаррі встромив зуб Василіска у діадему. З неї товстим стовпом пішо чорний дим. Сіріус підняв тіло анімага, левітуючи його.
— ХОДУ! — Крикнула Христина.
Усі присутні побігли на вихід. Дим розростався з дивовижною швидкістю, поїдаючи чорними клубками усе довколишнє. Близнюки Візлі летіли над усіма, вказуючи напрямок. Двері кімнату відкрились. Дим майже діставав п’ят тих, хто біг позаду.
Близнюки вилетіли першими, за ними золоте Тріо та Драко. Левченко та Снейп вибігли прямо перед Ремусом та Сіріусом. Чоловік плюхнув тіло на підлогу. Студенти та дорослі намагались віддихатись. Христина привалилась до стіни, розпускаючи краватку. Анімаг-собака помітив це і усміхнувся. У його крові все ще грав адреналін.
— Кидай палити, Сельвін.
— Одразу після тебе.
Я зараз чисто в шоці, наскільки просто Сіріус вирішив розібратися з Петіґрю І взагалі настрій цього розділу просто як гірки, від страху, до любові, до нерозуміння і до сміху. Але і діадему знайшли і щура позбулися, що вже дуже навіть добре