(не знаю наскільки науково вийде, проте не знала в який конкретно жанр розприділити власні розділи)
Ні для кого не секрет, що я навчаюсь на психолога. А крім того, мені подобається ділитися з іншими цікавинками, які сама дізналася. Недавно один викладач порадив мені почитати одну дуже класну книгу, й я просто в захваті від неї. Назва - "Як задобути друзів і впливати на людей" Дейла Кернегі. Можливо назва й звучить для когось лякаюче, та повірте: в книзі відкривають секрети якісної людської комунікації, ви гарантовано почне по-іншому дивитися на речі та покращите своє спілкування (це не реклама в жодному разі, якщо ви справді цікавитесь саморозвитком - раджу прочитати цю книгу). Що ж особисто мене захоплює в книзі? Наскільки гарно там розкривають суть людських взаємин.
Всі ми розуміємо, що не можемо існувати без спілкування - навіть елементарно власні потреби задовільнити не зможемо без нього. Та чи всі знаємо як правильно спілкуватися, щоб їх розуміли, поважали? Чи всі з нас можуть відкрито розповісти про свої потреби, емоції? В цьому ж й полягає непростий і надвичайно важливий процес життя - спілкування.
В книзі є багато тем для роздумів, тут я опишу ті, які зачепили мене найбільше (хоча насправді їх куди більше, ніж сьогодні буде висвітлено тут).
Одне з головних правил хорошого друга (так, щоб бути хорошим другом потрібно слідувати правилам, але вони не такі лякаючі, як декому може здатися, і зараз зрозумієте чому) отже, правило таке – щиро цікавитись іншими людьми, їхніми захопленнями, інтересами, бажаннями.
Знаєте, нам варто повчитися щирості в собак, і я зараз не жартую, – нікого щиріше не бачила, як собаку, який радічи чимдуж біжить до свого господаря, й не соромлячись показує як сильно він за ним скучив й що радий його бачити. За цією щирістю не криється ніяких скритих мотивів, вигоди, – собака просто радий своєму господареві. Оце так щирість! Дух захоплює, еге ж!
Нам теж варто навчитися показувати всю свою щирість у спілкуванні з друзями, яких ми раді бачити щодня, чути їхній голос, й дружити з ними. Людям потрібно нагадувати час від часу, що ми цінуємо їхню присутність в своєму житті.
Ба більше, навіть в розмові не з другом, а з колегою, клієнтом, простим перехожим, який спив дорогу, потрібно говорити щиро й бути дружелюбним. Багато успішних людей розказуючи історію свого успіху зазначають, що їй допомогло стати успішними саме їхнє ставлення до людей, не зверхність, а любов до публіки, своїх фанатів, клієнтів, читачів. «Якщо автор не любить своїх читачів, ті не люблять його оповідань», або вислів Публія Сіруса «Ми цікавимось іншими тоді, коли вони цікавляться нами». Перефразую, якщо комусь не зрозуміло, – коли ми цікавимось іншими, вони цікавляться нами.
Тому нам потрібно бути уважними до людей незалежно від їхнього статусу, й тоді навіть вуличний безхатько називатиме нас доброю хорошою людиною, а отже, ми отримаємо прихильність людей, вони тягнутимуться до нас.
Отже, щиро цікавтесь захопленнями інших, їхніми продуктами промисловості, проблемами, запам’ятовуйте їхні імена при першій зустрічі (бо для кожної людини її ім‘я наймилозвучніше за будь-яку музику), не забувайте вітати їх в дні їхні народження й будьте трошки уважнішими до оточуючих вас людей.
Чекатиму ваших роздумів в коментарях, однодумців, та просто порозмовляти на цю тему. Звісно, якщо у вас є бажання 😉 Всім гарного вечора або дня (залежно від того, коли ви це читаєте), мирного неба над головою, все буде Україна!