Його любов могла гріти її усю зиму.
Дарувати усмішку щасливу.
Поринати у світ казок, де були би лише вони у двох.
Там був би спів солов'я але без журби навіть у найгірші моменти життя.
Під старою черешнею він писав їй вірші.
У них клянуся їй усім у коханні своїм.
Шкода що вона так і не прочитала жоден його вірш.
Її любов могла заставити бачити красу навіть у голодну зиму.
Вона бачила любов і надію навіть у найгірших сюжетах фільму.
Писала музику щасливу.
Читала романтичні поеми уявляючи їх у сюжеті.
Вона чекала його телеграми.
Але вони так і не дізналися про їхнє кохання.