За мною ходить смерть
Одними і тими стежками
Подихом моглильним переслідує мене
Та поки..Не торкає
Але водночас і не відступає -- лише чекає..
Вона ходить поруч, я бачу її всюди
Де її вчора не було, там вона вже завтра ступає
Вона ніколи не спішить -- лише чатує
Рахує мої кроки, як за свої
Один, два, три..
Аж поки церковний дзвін не проб'є свій час
І не зникне опора під моїми ступнями
Але нині, вона тіінню ходить кругами