З цієї книжки можна вибрати цитат, фраз, статистики на кілька сторінок А4, але я виділила лише те, що мені здалося найцікавішим чи найсумнішим. Це не художня книжка. У ній наведені реальна статистика та факти, які, на жаль, доволі сумні.
У всьому світі 96% осіб, які вчинили вбивство, — чоловіки. (Дослідження ООН у 2013 р.)
Дослідження давнє, але сучасність показує, що сильно цей показник не змінився. Уявимо ситуацію, що за вами у вечері йде людина. Гадаю, у більшості жінка буде боятися саме чоловіка, який іде позаду, аніж жінку. Чи означає це, що всі чоловіки вбивці й небезпечні? Безперечно ні. Деякі чоловіки також будуть боятися чоловіка позаду, але в крайні рідкісних випадках обидві статі будуть боятися жінки.
Понад 100 років скелет вікінга, який жив у Х столітті, вважався чоловічим, попри те що тазові кістки вказували на те, що він належав жінці. Аргумент на користь того, що скелет належить чоловікові (наявність у могилі зброї) переважував аргумент на користь того, що скелет належав жінці (наявність у "воїна" жіночого таза). У 2017 році результати аналізу ДНК підтвердив, що скелет жіночий.
Закрити очі на факти і продовжувати ігнорувати реальність - цим часто керуються чоловіки, які не хочуть визнавати того, що жінка також може бути сильною і брати участь у війнах.
Жінки у вікінгів мали право власності, могли діставати в спадок майно та наживати багатство, займаючись торгівлею.
Цей факт мене приємно вразив, оскільки при вивченні історії я помічила тільки те, що жінки абсолютно не мали прав.
Результати аналізів ДНК скелетів понад тисячі скіфських воїнів, похованих зі зброєю в похоронних курганах від України до Центральної Азії, свідчать, що близько 37% жінок і дівчат постійно брали участь у боях.
Цікавий факт, правда? Але багато людей, почувши його, будуть заперечувати, тому що жінка "берегиня домашнього вогнища" і як це так, щоб вона воювала. Цікава паралель є у нашій сумній реальності. Зараз у лавах ЗСУ воюють багато жінок на різноманітних посадах, але є люди, які це люто заперечують, або й гірше, пишуть свої сексистські жарти щодо цих жінок.
Мова, яка найшвидше розвивається у світі і яку застосовують понад 90% користувачів інтернету, — це емодзі. Емодзі постійно використовують 78% жінок і лише 60% чоловіків. Проте, хоч як дивно, до 2016 року світ емодзі був чоловічим.
Просто цікавий факт про мову. Я про це не замислювалася, але це ж дійсно цікаво).
Нехай навіть суворі знавці граматики зрештою зрозуміють, що вживання в англійській мові поєднань на кшталт he or she — або(який жах!) навіть she or he замість просто he — це ще не кінець світу, насправді відмова від загального чоловічого роду буде тільки половиною перемоги.
Тут сказано про англійську мову, але у нас є більш близький приклад. Українська мова. Скільки людей використовують фемінітиви? А скільки використовують їх неправильно (замість бухгалтерка - бухгалтерша)? Багато досі думають, що це спаклюження української мови, але фемінітиви завжди були у нашій мові. Яскравий тому приклад - твори Лесі Українки, де можна їх побачити.
Сказати психологиня замість психолог - "це ще не кінець світу".
Перевага на користь чоловіка так міцно вклонилася в нашій свідомості, що навіть справді нейтральні в гендерному сенсі слова ми сприймаємо як слова чоловічого роду.
Дослідження засвідчило: для того щоб хоча б половина учасників описувала іграшкову тварину за допомогою займенника "вона", а не "він", тварина повинна виглядати надзвичайно жіночно.
Якщо в іграшки немає рожевого банта чи просто чогось рожевого, то іграшка точно не "вона". Або коли маленьку дитину вдягають у "чоловічі" кольори, люди навкруги вважають, що це хлопчик. Власне, як і навпаки, якщо хлопчик у рожевому, то вважають, що це дівчинка. Хоча для дітей, які ще не знають, що є такий розподіл, абсолютно немає різниці, який колір.
Роль хромосоми у визначенні статі ембріона (Нетті Стівенс), відкриття, що сонце переважно складається з водню (Сесілія Пейн-Ґапошкіна), висновок, що ДНК складається з двох ланцюгів і залишку фосфорної кислоти (Розалінд Франклін).
Це відкриття були зроблені жінками (в дужках вказані їхні імена та прізвища), але чоловіки привласнили їх собі. Це чудова відповідь, чому жінки не відкрили так багато, як чоловіки. Ще, звісно ж, потрібно пам'ятати той факт, що упродовж багатьох років жінки не мали доступу до освіти та науки.
У всьому світі жінки виконують 75% неоплачуваної домашньої роботи. Щодня вони витрачають на неї від трьох до шести годин, тоді як чоловіки — у середньому від пів години до двох.
Прибирання, догляд за дітьми, приготування їжі - це все так звані обов'язки жінки. І якщо раніше розподіл був таким, що жінка займається домашніми справами, а чоловік заробляє гроші, то зараз, як правило, працюють обоє, але домашні справи так і лишаються лише на жінці.
Розрив заробітної плати чоловіків і жінок становить у середньому 37,8%.
Нелегко переконати в існуванні будь-якої проблеми людину, у якої не виникає цієї проблеми.
Приведемо трохи інший приклад. Скільки з нас задумується про те, як складно жити людям з інвалідністю? Гадаю, мізерна кількість. А чому? Тому що для нас це не дискомфорт, коли немає спуску з тротуару, ми можемо переступити, а люди на візках не можуть. Для нас це не проблема, але для них це щоразу випробування.
Якщо ви з чимось незгодні, чи бажаєте доповнити я з радістю почитаю ваші коментарі😉