Королева Твідо Частина ІІ Знак душі та повернення

Від переляку дівчина покрокувала назад, та одразу наткнулась на столик, розуміючи, що в такому становищі, її скоро знову наздожене цей проклятий напад панічної атаки і вона вже нічим не зможе собі зарадити, вона почала навмання, правою рукою, шукати у себе за спиною телефон, та згодом вже впевнилась, що залишила його на своєму ліжку . Постать приблизилась до неї, а з вікна блиснуло сяйво, за ним гучний гуркіт, від несподіванки, вона повернулась і побачила вже знайомого їй фенікса, який здається не дуже вмістився на невеликому виступі віконної рами, та влетів в зачинене вікно, сяйво від його крил точно розбудило вже не мало студентів, а можливо це все було лише її дуркуватим сном. Проте з її думок їй допомогла вибратись рука, яка виринула з боку від її голови та потягнулась до віконної ручки, рефлекторно дівчина повернулась. Перед нею стояв точно він, чоловік, якого вона аж ніяк не могла забути, скільки б життів не прожила. Він посміхнувся, побачивши, що дівчина його впізнала. На вигляд він був на декілька років старший за неї, темноволосий та з зеленими очима, на голову вищий від дівчини. у нього була родинка над лівим кутком губ та під правим оком. Акуратні риси обличчя, та гострий, проте не великий ніс, як виявилось вона їх вже бачила, на своїй ж картині. Хлопець був одягнений по діловому, чорні штани від костюму, які він доповнив класичним ремнем, та біла сорочка, єдине, що на її думку вибивалось з цього ділового образу, був чорний приталий гольф, який визирав з-під розстібнутих верхніх ґудзиків сорочки. Він причинив вікно, в яке одразу увійшов ображений птах, схоже він дійсно добряче бахнувся об віконне скло, на присутність якого він не очікував. Він сів на столику та розпушив своє пір'я, після чого воно знову почало сяяти, через мить перестало, а птах зник, разом з єдиним джерелом світла, яке було у цій кімнаті, щось грюкнуло по дерев'яній підлозі та покотилось, наче монета. -Можеш увімкнути світло? Голос хлопця не був здивованим, та все ж трохи розчарування у ньому було присутнє, напевне тому, що він не подумав про додаткове джерело світла. Пізніше по переляканій реакції дівчини, він здається зрозумів, що ця дистанція трохи не найкраща для подібного знайомства, і загалом знайомство було не з найкращих. Зробивши кілька кроків назад, він продовжив: -Будь ласка?... А тоді простяг щось перед собою, очікуючи на те, що вона це візьме, через деякий час дівчина так і вчинила. На дотик вона одразу зрозуміла, що це був будильник. Згадавши про його прохання, Тія промовила: -Вимикач позаду тебе, зліва від дверей. Розуміючи, що він все одно не побачить, вона вказала на нього пальцем. Хлопець відійшов ще трохи дальше, від чого його постать остаточно зникла з її поля зору, через деякий час він все-таки знайшов його і яскраве світло залило кімнату. Він підняв щось з підлоги, це виявилась брошка з феніксом із її видінь. Він заховав її в кишеню своїх ділових штанців, а тоді знову повернув свою увагу дівчині. -Що ж, у нас є ще один шанс, не закінчити життя, як курчата, які з самого народження були приречені, на відсічену голову, як тобі таке? Мені здається круто. "З почуттям гумору у нього дійсно проблеми" подумалось їй. Зрозумівши, що сміятись вона не буде, не очікуючи більше на якусь реакцію, він просто вказав на будильник у її руках. Вона теж звернула на нього увагу, усі стрілки зупинились на цифрі "7". -Натисни на запуск. -Що відбудеться? -Просто натисни. Згадавши про його фокус з феніксом, дівчина недовірливо приховала будильник у себе за спиною, та поглянула хлопцю в очі. -Не збираюсь, доки ти не поясниш мені, для чого. Він спробував видати усмішку, але в нього це вийшло набагато гірше ніж у Варі, яка була тут буквально півгодини назад. -Це пусковий механізм, бачиш знак на ньому? Вона не збиралась діставати будильник з-за спини, щоб розглядати знаки, яких так могло і не бути. -Що він означає? -Не забувай, що це я дав тобі будильника. Якби він міг тобі зашкодити і я хотів цим скористатись, думаєш, я б тобі його дав? Він імітував ображений голос, та все ж його слова були логічними, дівчина навіть не знала, що їй на це відповісти, побачивши це, хлопець продовжив: -Душа, цей знак означає "душа", а той що зліва "повернення". Вони мовчки переглянулись. -Ти не належиш до цього світу. Це лише тимчасовий "кокон" для душі, яка відділилась від тіла, та уклала угоду з часом. Разом зі мною. -Джей Джей… Вона наче згадувала деталі з давно забутого сну. Він знову їй усміхнувся, проте цього разу щиро: -Нарешті Він наблизився до неї, а тоді обійняв, вона цього не очікувала і її метелики в животі також, але, як потім виявилось, це було потрібно лише для викрадення будильника, який на її думку, був "надійно" захований в неї за спиною. Ну можливо і не лише для цього. Вільною рукою він охопив її обличчя, спостерігаючи за її реакцією, не побачивши спротиву, наблизився до лиця, та повільно поцілував. Наче боявся, що вона зникне, чи просто злякається. Іншою рукою затиснув рубильник на будильнику. Як наслідок- спалах та різкий звук заполонили всю кімнату, а згодом і її свідомість, вона наче перенеслась в нейтральний світ. Далеко від цього