Я намалюю соняшників поле,
Блакитним – небо зафарбую безкінечне.
Там сильний дух живе, незламна воля
Там Україна вільна, незалежна і безпечна.
Впишу віршами власну віру в перемогу,
Бо темряву завжди долає світло.
І колись щастя витіснить тривогу,
Країна наша буде жити і розквітне.
Тепер назавжди ми запам'ятаєм,
Хто справжній ворог нашого народу.
Хто вовк в овечій шкурі тепер знаєм,
І кожен звір отрима власну "нагороду".
Весь світ побачив справжнє те нутро
Гнилу, безжальну сутність вбивці.
За нами правда, не оскаржить це ніхто,
Немає виправдання вам, злочинці.
Я закарбую в пам'яті рядками
Історії моєї болісні уроки.
Щоб пам'ятати їх століттями, роками
І не робити помилкові кроки.
Прямий вірш - ось так я можу його описати ( я вот зараз сижу і думаю на скільки балів з десяти це звучить тупо)😶. Тому, що тут прямо описані почуття українців до оркостану і їх зомбоящиків. Коротше кажучи вірш хороший ;)
клас, мені сподобалося!