Освоюватись у нових реаліях — справа непроста. Якщо перекинути, наприклад, морську рибу в річку, то результат буде плачевним, як би та не старалась. У людини шансів на позитивніший результат більше, хоч у деяких ситуаціях здається, що просто зникнути — не такий уже й поганий варіант розвитку подій. Коли покидаєш дім не з власної волі, і не знаєш, чи зможеш повернутися (або знаєш, що цього точно не буде), чужим здається все довкола. Творчість – не виняток. Когось стресові події мотивують, і він створює таке, що у повсякденному стані ніколи б не створив. А когось вдаряє так само сильно, але відкидає в інший бік, залишаючи такі переломи, що назад не доповзти. Відчуття втрати дуже небезпечне та підступне. Воно має властивість непомітно блокувати розум і змушувати почуватися, як в картонній коробці, викинутій у темний підвал. Якщо вам раптом здається, що у вас забрали вміння писати — знайте, Ви не одні. Письменництво теж є домом для автора чи авторки, і він безпосередньо пов'язаний з подіями в його чи її житті, тому так звана втрата таланту є наслідком втрати якогось «захисту», яким було ваше звичне та рідне місце проживання.. Щоб вийти з цього стану, потрібно пройти два етапи: загальний та безпосередньо письменницький. Етап перший – загальний. Як згадувалося раніше, психологічний стан автора чи авторки безпосередньо впливає на якість його чи її робіт і взагалі на їх наявність. Не потрібно сварити себе за те, що Ви не можете писати, і тим більше не потрібно залякувати себе, що Ви перестали писати назавжди. Зараз Ви як ніколи потрібні своєму внутрішньому світу, який зіткнувся з такими болючими речами. Спершу Вам потрібно викорінити саму проблему (стрес від переїзду), а не симптоми (письменницький блок). Як це зробити? 1. Дайте собі можливість прожити це. Не намагайтеся відразу взяти себе в руки і перетворитися на шматок заліза, якому на все наплювати. Дозвольте болю всередині Вас допомогти Вам же ж, випустіть емоції. Плачте, зліться, ображайтеся на весь світ, депресивно дивіться у стелю та слухайте найсумнішу музику. У вас сталася втрата. Це ранить. Не ігноруйте свої переживання. Але дайте їм термін! 2. Прийміть не лише біль, а й сам факт того, що так склалося. Проживаючи емоції, ми не завжди проживаємо подію. Не переконуйте себе, що все добре, що Ви повернетеся ось-ось завтра (якщо Ви насправді знаєте, що це не так), не уявляйте того, чого вже не станеться. Зупиніться та визнайте: я тут зараз, і іншого варіанту немає. 3. Зробіть свій дім. Коли ми втрачаємо звичне, нове автоматично стає поганим. Це нормально, але не варто із цим затягувати після попередніх кроків. Коли Ви вже прийняли дійсне, шукайте способи знайти затишок там, де Ви зараз. Якщо не подобається житло,— облаштуйте його по-своєму. Якщо немає такої можливості,— не шукайте дім кардинально в домі — можливо, на Вашій вулиці є якесь дерево, сквер, озеро, що,припаде Вам до душі. Шукайте свій куточок, від якого всередині буде тепло. Там Ви зможете знову творити. Етап два – безпосередньо письменницький. 1. Блоки. Ні для кого не секрет, що практично кожен автор має свої блоки. Хтось занадто себе критикує, у когось мало ідей, у когось їх забагато, тощо. Під час стресових подій блоки можуть ще більше посилитися, і якщо раніше Ви просто критикували себе, то зараз можете зовсім загризти. Тому, по-перше, бажано не перечитуйте свої старі роботи (ви не можете адекватно їх оцінити). Приховати для переосмислення можна, якщо все ну дуже погано. Видаляти не потрібно. Працювати над написаним теж. Зараз саме той момент, щоб подолати свої блоки, які заважали весь цей час. Читайте статті, миріться та розмовляйте зі своїм критиком, шукайте, що саме Вам заважало під час Вашого шляху та знаходьте способи вирішення проблем. І, знову ж таки, вирішуйте проблему, а не її симптоми. 2. Знайдіть спосіб відчути важливість своєї творчості, знайдіть підтримку. Можливо у Вас є позитивні відгуки. Або людина, якій подобаються Ваші роботи, і вона може про це сказати. А ще дуже важливо усвідомити, що кожен написаний Вами рядок — для когось може бути ліками. Літературні твори завжди мали лікувальні властивості, вони мають дуже велику силу, як і музика чи малювання. Знайдіть доказ своєї цінності. 3. Надихніться. Вам потрібний поштовх. Що Вас надихає? Що може принести ураган емоцій? Прогулянка велосипедом? Дослідженнянових місць? Читання книги? Природа? Філософія життя та роздумипісля всього пережитого? Поговоріть із собою, знайдіть, що Вам потрібно, що Вас окриляє. Висновок! Те, що належить Вашій душі, те, що живе у Вас, житиме завжди, навіть якщо світ перевернеться. Падати – нормально. Вставати — треба!
.
Більше мене і моїх думок тут :)
Вдячна за зворотній зв'язок
Дякую, це було неймовірно корисно💚