Холодний сніг тане у холодній долоні.
Незакінчена зима починається знов.
Шрамом думка лягла про них. У полоні.
Серце звуками б'ється: «А», «з», «о», «в».
Мороз ламає кістки. Але річ зовсім не в тому,
Що на термометрі ртуть упала нижче нуля.
«Вони там. Вони досі не повернулись додому» —
Судоми виють, у грудях без перерви гуля.
Хай увесь світ здригнеться від нашого крику —
І буде то найсильніша з усіх наших місій.
Ми будемо стояти, стояти будемо стільки,
Поки вільними не будуть чотири, три, нуль, вісім.
4308
Азов. Вільний Азов!
*
мій тг-канал з віршами