А знаєш, вона тебе кохала,
Кохала та кохає досі,
І всі ті дивні почуття спокійно не давали жить.
А ти покинув дуже рано, а ти забув про почуття,
Залишив ти її вмирати в тій ямі болю, суму, зради..
І не згадав про неї навіть.. хоч дуже і чекала та.
А знаєш? Душі в тобі не чула, робила все щоб ти літав,
А ти це навіть не помітив... Навіщо ти тоді літав?
Літав без неї, а вона хотіла! Хотіла щастя, радості і крила.. Які ти с кожним разом більше все ламав.
А знаєш! Вона хотіла тільки-но любові,
Любов, яку ти не давав.. Бо був закоханий у іншу і тільки з нею ти хотів літать.
Вона все бачила, все пам'ятає, але мовчала та вмирала, бо сильно дуже покохала та...
А знаєш... Коли пішов вона чекала.
Вона чекала тебе, твоїх почуттів! Що ось одумаєшся, зрозумієш, без тебе і любов не може жить.
Проте пішов ти далі та покинув...
Залишив в цьому ти жахітті, її та ніжні, світлі почуття.
А знаєш.. Її вже в світі цьому та й немає.
Ось не змогла без тебе жить,
Але вона хотіла бути птахом який літає кожну мить.
