За блакиттю безкрайнього неба,
Там де зорі торкаються всесвіту.
Моє слово летить до тебе,
І ми проводимо світські бесіди.
Кілометри не мають значення,
Коли образ твій в моїй пам'яті.
Попри відстань у нас побачення,
І ми граємо наші партії.
Голос твій під моїми скронями,
Він зі мною завжди, в підсвідомості.
Ти зігрій мою душу долонями,
І тримай мене в невагомості.
Обійми мене міцно подумки,
Доторкнися до шкіри лагідно.
Хай які ми робили помилки,
Зараз це вже не має значення.
Світ став надто крихкий, неправильний,
Відчуваю лише хвилювання.
І тримає мене в реальності,
Як константа – моє кохання.