Летить Дніпро й бентежні
Відносить твої думи
Далеко у безмежжя
На тлі міського шуму.
На віддалі за трафіком
Пливуть блискучі авта:
Знов сонечко за графіком
Завершить денну варту.
Полізуть тіні з закутків
На кожну крихту світла.
З них вийдуть зір фанатики
І візьмуться до діла.
Гойдають війни зоряні,
Сколихують свідомість –
Аж поки чорним вороном
Прокряче невідомість...
Розтопить серце подихом
Наступна чудасія.
Підхопить дивним порухом
Із закликом до дії.
Й ти знову загораєшся,
Палаєш буйним запалом!
Згораєш. Та не каєшся,
Зберігши роль новатора.
3.09.2024
©️Nаталка
