На мокрий асфальт упав перший сніг,
Вікно підперезалося прозорою кригою.
Присівши на пустої квартири поріг,
Він закурив у руці зі старою книгою.
Пошелестівши склеєними часом сторінками
Знайшов фотографію того самого року.
Пожовкла, протерта, з загорнутими кутками
Ще й від сирості в кімнаті трохи промокла.
Торкнувся знайомого лиця та усмішки,
А намить здалося, що почув сміх.
Затремтіла папером тонка враз книжка,
А вітер знадвору причаївся й затих.
Щось закололо і зліва, і справа,
І димка розлуки вкрила знов плечі.
Пісня голосом рідним в забутті заспівала
Про заметені сліди брехливої втечі.
Потухла між пальцями біла сигара
Фотографія притиснулась так до грудей.
І ніч самотня, мов та примара,
Заблукала в сльозах надрукованих очей.
Дуже гарно 💚