Нас розділяє війна, кілометри...
Ми познайомились влітку, а вже одягаємо светри
Ніколи не бачились, ти живеш в телефоні
Ми по різні сторони барикади, і весь сенс у цій перепоні
Та ти розкажеш мені безліч історій
Може якихсь безглуздих теорій
Я як завжди поставлю купу питань
Але потім скажу, що у тиші багато звучань
І ти крикнеш "Та я божевільний!"
Але той хто закоханий він наче всесильний
Таких не розділить відстань, війна...
Але для нас час - найдорожча ціна
Та я вірю, що скоро ми зітремо границі
Бо тут, без тебе, я у справжній в'язниці
Візьмемось за руки і підем в місця
Де потяг промчиться, забравши наші серця
Чудова робота! Викликає такі неймовірні, знайомі емоції.