навіщо повертатися?
знову на старт — минуле, привіт!
безбарвний спогад — лише не лякатися,
зупинити б шаленства часоліт
навіщо обрізані косички?
квиток у один кінець, аби тільки не лишатися!
викидати з вікна хмарочосу старі звички,
хоч не треба було прощатися
навіщо слухати літнього блаженства грози?
слова складати у гірко-болючі монологи,
виливати через дурниці сльози,
вірити у щасливий кінець та рожевих єдинорогів
навіщо співати на самоті?
колись же зірветься серця відчайдушний щем,
забудуться межі пристойності,
туга порине до неба ключем
навіщо зберігати світлини?
на згадку чи для плачу за іншим життям?
написати б тремтячими руками билини,
сповнені невимовного суму каяттям
навіщо великі літери?
здавалося б, достатньо малих — незрілих,
не варто читати старих віків папери,
нас знову можна назвати одними із неба захмелілих
03.02.2022