Життя як шахматна дошка,
Кожен із нас фігура на ній,
І гра тут зовсім не легка,
Думки про це туманом розвій,
Надія перемоги неймовірно мала,
Та хіба вона варта всіх цих смертей?
Невже полк -- ціна короля?
І його життя валивіше ферзя костей?
Та помилка нас в хмари загнала,
Правду побачити нарешті зумій,
Можливо ціна справді висока,
Але пройдем ми смутні часи,
Фігура на нас оману навела,
Зрозумій, що в світі цінніш,
І пов'язку з очей зніми догола,
Король -- це свободи розкіш,
Тепер то гра сенс здобула?
Король -- майбутнє світліш.