Я втомилась
Втомилась від чужих образ,
Від своїх жалів, фальшивих прикрас.
Я втомилась від людей, від їхніх сліз та сміху,
Від усмішки у дзеркалі, вина, зів'ялих квітів.
Чи моя втома — то моя провина?
Чи моє серце вже жалями оповило?
Я втомилась прикидатися, всміхатись
Я втомилась закривати сміхом біль.
Не хочу я з тобою розлучатися,
Але чи був ти колись мій?...
[20.08.2024]
Гарний вірш 👏