Без тебе так холодно,
Що я питаю саму себе
Чи насправді ти є тією кригою
Якою тебе всі кличуть?
Можливо ти просто моя уява
Міраж, який настирливо у голові сидить.
І мені так туго вночі буває
Та я надто вперта, щоб визнати це собі
Ти не існуєш для мене і цьому світу
І ні, я точно не кохаю тебе
Ти просто тінь, яка чомусь так гріє
І чомусь так у грудях пече.
Та ні, я тебе точно не кохаю
І не кохатиму тебе взагалі
Я забуду тебе як привида у повітрі,
Як далекий шум покинутого саду
Я не сумуватиму за тобою
Обіцяю, я забуду тебе уві сні.