Жінка з виноградників

__________

Коли вона бігла виноградними полями,

То ягоди, здавалось, ставали соковитішими

То сонце, здавалось, ступало її слідами.

А всі позаду неї ставали святішими.

Вино з тих виноградників було як кров.

Після нього тремтіли вуста,

Після нього люди кричали їй про любов

Та вона мовчки їм усміхалася, завжди одна.

Її усмішка робила їх щасливими.

А поцілунок, мабуть, міг воскресити,

А злість, мабуть, обдарувати зливами.

Я дивилася на це, розуміючи — не змінити.

Вони молилися жінці з виноградників.

І вона люб'язно їх благословляла,

І я готова була вбивати всіх її зрадників.

Лиш би вона, святими вустами, моє ім'я вимовляла.