#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
Британець витяг уламки порцеляни з лівої руки і перемотав її бинтами. Чашка чорного чаю стояла праворуч. Сонце вже зайшло, але Том все одно зашторив вікна у своєму кабінеті. Він відклав кілька стосів зі сценаріями в комод. На столі залишився лежати лише жовтий пакет.
Напис на пакеті виведено нерівним розмашистим почерком "Містеру А. Вуду, А. Р. Остін (Стаєрлі)". Томас з обличчям, що нічого не виражає, дістав ніж для листів. Він хотів було розкрити пакет, але вчасно одумався. Том дивився на своє відображення у тонкому лезі і відчув себе повним ідіотом.
Він відкрив ноутбук і вбив у гуглі "як розкрити пакет непомітно" і ледь не натиснув кнопку пошуку. Потім закотив очі. Якщо поліція його підозрює, слід діяти обережніше. У його голові встав образ його персонажа — Джонатана Пайна та сцена смерті його коханої — Софі.
Томас відкинувся в кріслі, не відводячи очей від леза. Він подумав, що зараз він більше не схожий на Пайна, а більше на білого шпіца Софі. Пухнастий маленький собачка, який нестримно бігає навколо трупа своєї господині, весь в її крові і зовсім нічого не може зробити. Безпорадна маленька собака.
Гіддлстон завантажив VPN, згадуючи розповіді консультанта зі зйомок "Нічного адміністратора". Тільки після цього він взявся до вивчення відео уроків про розкриття пакетів.
Через півгодини вже в гумових рукавичках Том зміг відкрити пакет. Він підлив собі чаю. Жовтий колір старовинного торшера з абажуром падав на заповітний розкритий пакет. Актор висипав весь вміст на стіл.
Свідоцтва про шлюб, народження дітей, паспорти – записники та карти – все це вивалилося купою різноколірного паперу. Серед них виділявся фіолетовий конверт з неймовірно приємного на дотик картону. На ньому стояв сургучний друк із левом. Сам конверт був роздутий, ніби в нього склали все можливе і ледь закрили. На лицьовій стороні тим же почерком написано "Іменем Її королівської величності, у разі непередбачуваних або форс-мажорних обставин, кому б не попався цей пакет — конверт передати Містеру А. Вуду".
Том відклав конверт, зазначивши, що займеться їм в останню чергу. Актор почав уважно вивчати кожен документ. Найстарішим паспортом виявився паспорт Узбекистану, у пару йому найсвіжіший закордонний паспорт на ім'я Ранія Улмас. На фото Аліса мала темно-каштанове кудряве волосся і родимку під правим оком. Томас підніс паспорт ближче до лампи. Кароока Аліса дивилася на нього іскристим поглядом з фотографії зробленої, судячи з дати, менш як місяць тому.
Гіддлстон направив погляд на інші паспорти. Приклеєний смолою до паспорта Білорусі – паспорт СРСР. Томас тяжко проковтнув слину, він обережно від'єднав їх. Том вбив у пошуковий рядок відповідність кирилиці до латиниці. Він записав на клаптику паперу її імена. У Білорусі Алісу називали Аллою Борисівною Лижкевич, тоді як у СРСР вона називалася як Софія Олександрівна Левчик.
Том спробував вимовити самостійно, але язик його підвів. Він кілька разів натиснув кнопку "відтворити" в гугл перекладачі. З дев'ятої спроби йому вдалося вимовити: "Софія Олександрівна Левчик".
Паспорти ще трьох країн і п'ять закордонних паспортів він не перекладав. Дата народження Аліси також залишилася йому загадкою. Різниця у віці між усіма "Алісами" досягала п'ятнадцяти років. Том протер очі, йому в житті не прийшлося б подумати, уявити хоча б на хвилину, що "Місис Остін" могло бути сорок п'ять. Він би дав їй не більше двадцяти восьми.
Гіддлстон уперся поглядом у в'язаний абажур. Він розглядав його вигини та візерунки. Сантиметр за сантиметром вивчав предмет ручної роботи та двохсот річної давності. У голові була порожнеча. Язик нічого, крім її імені, не могла видати.
Том знову глянув на документи й сидів у напівтемряві, дивлячись на незліченні підроблені особи.
Пролунав дзвінок телефону. Актор глянув на екран. Новий айфон чітко показував ім'я "Заві Ештон". Гіддлстон знову перевів погляд на паспорти. Він слухав як дзвінок із перервами нарізав тишу. Як і сьогодні на заході сонця вона рвалась і ставала цілісною знову. Щоразу поглинаючи томовів світ.
Після десяти гудків телефон замовк і Гіддлстор знову взявся за паспорти.
***
Перший промінь сонця прорвався крізь щільно зашторене вікно. Єдиний клаптик живого світла впав на список імен, освітивши "Ранія". Том перевів погляд на цей рядок. Хмикнув собі під ніс, підлив чаю, що охолов, і підвівся, щоб щільніше зсунути штори.
Підійшовши до вікна, він побачив чорну машину. Синьо-чорна Тойота стояла прямо навпроти його будинку. Томас завмер, залишивши руки на шторах. У машині актор помітив людину. Гіддлстон глянув на годинник — пʼята ранку. Том зсунув штори щільніше і сьорбнув холодного чаю. Вже дві години як закочені рукава перетиснули руки. Британець, не відриваючи погляду від монітора, розправляв і закочував їх знову.
На моніторі з'явилося вікно "Завантаження завершено". Том потер підборіддя. Навів курсор на "Ок". Він заплющив очі на кілька секунд, глибоко вдихнув і видихнув. Пролунало клацання.
“Народжена 1986 11 травня в м. Бухара”. Актор пробігся очима по її біографії, промотав до низу і кілька разів оновив сторінку. Томас схопив телефон, айфон показав пропущені три дзвінки від Заві Ештон. Томас змахнув їх і знайшов номер свого адвоката.
Три довгі гудки рвали серце британця. Йому здавалося, що в кімнаті не вистачає повітря. Він торкнувся шиї, тут з телефону почувся сонний голос.
— Так?
— Пітер, це Том, мені потрібна допомога.
— Ти дивився на годинник? — Пробурчав адвокат. — Ти що, знову у відділку?
— Ні, не сьогодні.
З телефону долинув подих полегшення.
— Мені потрібна допомога в іншому питанні. Ти маєш людей, які розуміються на підроблених документах?
— Плануєш нелегально звалити з країни? — Скалившись запитав Пітер.
— Ні, треба перевірити дещо, — Том пропустив шпильку.
— Так, є одна людина у Сохо. Можу дати тобі його номер.
— Буде чудово, — не приховуючи радості, сказав чоловік. — З котрої він приймає?
— Хочеш помчатись до нього прямо зараз? — Саркастично запитав адвокат.
Томас опустив погляд на зім'яту сорочку і такі ж штани.
— Ні, але що швидше, то краще.
— Добре, зараз скину, і Том, — голос Пітер став вкрадливим і м'яким, — не вляпайся в чергове лайно.
Гіддлстон втомлено посміхнувся: — Добре.
На тому кінці повисла тиша. Томас поклав телефон на стіл. Поруч на окремому аркуші паперу було виписано всі імена з паспортів, поруч із ними дві дати. Тільки в останнього імені дата була лише одна.
Томас провів пальцем за кількома словами — Ранія Улмас. Рядок "Дата смерті" був порожнім.
Шановне товарисвтсво, доброго дня!
Нас стає більше, судячи з вподобайок і переглядів! Щиро дякую вам за це. Будь ласка, залиште відгук і який-небдь коментар. Мені цікаво що ви думаєте про цей твір, особливо тому що він сильно відрізняється від попередньої моєї роботи😅 Рада бачити тих, кого знаю з "Секс, рок і Гоґвортс" і вітаю нових💖
Ваша авторка☕️🌸