Вірші та поезія

Давай мовчати голосно й нестримно. Так ніби в нас відняло слух, Так ніби в цьому вже немає сенсу... Так ніби слова - причина страшних мук. Давай мовчати так, як ми любили. Давай мовчати так, як любив я. Давай нарешті перестанемо шукати Потрібні для нас кожного слова! Давай мовчати тихо й безкінечно... Розмова не вартує тих страждань. Давай зітремо з пам'яті моменти Наших навічних голосних прощань. Давай мовчати і не згадувать ніколи Наших безглуздих і гучних сварок. Давай лишатись разом до останку - Розмотувати дум страшних клубок. Слова останнє, що нам зараз треба. Нам вічна тиша - то найкращий друг. Давай мовчати навіть за умови, Коли захочеться сказати щось у слух.