Чому ти тут, а я десь там далеко?
Чому не я лечу назад, а журавлі й лелеки?
Чому провину відчуваю я?
Бо бережу для нас моє життя.
Чому я хочу в небезпеці бути?
Аби хворобу в голові своїй не чути.
Чому мене вбивають кілометри?
Болючіше за танки й кулемети.
Чому я забуваю що було торік?
Невже я недостатньо звик до стресу?
Чому так голосно кричу, та світ не чує крик?
Невже я здав замало іспитів і тестів?
Втомилися обидва ми від болю.
Я не пишу, давно вже, не малюю.
Я не дивлюсь кіно, і не читаю,
Я не працюю і нічого не вивчаю.
Чому я не боюсь ракет, але боюсь вертатись?
Чому не знаю хто я, і де мені лишатись?
Чому не знаю я куди подітись наче сиротина?
Хоч мене й не лякають літаки і міни.
Чому у мене серце розриває на частини?
Не м'ясом й кровью перемішаним у фарш,
А тим що я не знаю хто я, ваш, чи наш.
Країни, назви, океани гори,
З усього цього залишились лиш кордони.
Я бачу сни, як за руку тримаю вас.
Для мене рік назад - наче спинився час.
Чому ти тут... А я десь там? Далеко?
Чому нас розділяють кілометри?
