Вірші та поезія

Опція зими

Зимовий ранок.

Година шоста, грає телефон.

Ноги з під ковдри дістаю, щоб бачити світанок.

Всю ніч ми спали поруч із котом.

Дах у снігу, пливуть хмаринки в першому промінні.

І знову війна забирає в нас світло. Й кидає безпечно у вічну пітьму. І лиш каганець, що тихенько палає Пробуджує нас від тривожного сну.

Знаєш як називають травмованих людей?

Загадкові.

Вони не схожі на інших,

Закриті в собі, неговіркі.

Є теми для них – табу:

Вони не будуть про них з незнайомцями говорити.

Бережи свої крила, пташко! І не дивися назад. Коли здається, що важко Лети далі, собі не зрадь. Помах і вище, до своєї мети Не змінюючи маршрути. Між гострих скель та перешкод Прямуй сміливо та круто. За спиною крила, лети! І не слухай, що так не буває. Стандарти чужі ти відпусти Хто не пробував, той не літає.