присмак солі в її волосі збивав завжди його із ніг відчуття тремтіння у голосі бо слів підібрати не зміг світанки зустрічала на пляжі ловив він її у ту мить малювала пензлем пейзажі про те як вода шумить тільки в спогадах тепер існує але й тонуть вони швидше всіх хоч досі його чарує колір очей її глибоко синіх морська піна змивала сліди дуже плинно поки пісок торкався її ніг у голові в наших моментах вже темно чому ж підійти він не зміг