Кохати Квакіті - це було змаганням. Кохати Квакіті в ліжку - випробуванням. Вілбуру доводилось тримати його руками, бо у того була звичка відключати свідомість і робити все, щоб отримати бажаний солодкий оргазм. Хапатися міцно за плечі, так, що на шкірі потім залишаються лунки під подушечок пальців. Насаджуватися на член швидко, різко, рухатися взад-вперед, щоб відчувати його повністю. Просити, вмовляти Вілбура не зупинятися. Вілбур майже ніколи не дозволяв собі забутися, бо боявся, що хлопець може перестаратися. Коли жадаєш оргазму, мізки ніколи не працюють, як треба. Особливо та частина, яка відповідає за раціональність. Йому довелося вчитися не реагувати на Квакіті, особливо на його стогони, на благання, які роблять член кам'яним і скорочують час до настання оргазму. Вілбуру хотілось насолоджуватися повністю. Відтягувати момент. Перш ніж почати щось робити, вислухати ряд з двадцяти "будь ласка" і ще п'ятнадцяти "блять". Хотілось довести до тремтіння, і одними дотиками та поцілунками в шию - до здригання чужого члену, великої кількості змазки, яка мажеться по животу. А потім переключати його на смоктання. Інтенсивне, глибоке, щоб губи червоніли і виступали крапельки сліз. Але Вілбур не змушує, Квакіті сам погоджується на це. А потім знову - американською гіркою - до предоргазменного стану. сс! #WilburSoot сс! #Quackity #Wilbur_Quackity cc! #tntduo #DreamSMP #Dsmp сс! #ВілбурСут сс! #Квакіті сс! #ТнтДуо #ДрімСМП #PWP #B #S #Міні #Закінчений

- Дрім, припини, - Джордж сміється, відштовхуючи хлопця від себе, поки той навалюється зверху. - Скільки разів я просив не називати мене Дрімом? - він майже гарчить на вухо, продовжуючи лоскотати. Вони крутяться в ліжку, як малі діти, штовхаються. У Джорджа зібрались гусячі лапки біля очей і виступили сльози, а Клей усміхається, тільки гострі ікла визирають. - Ну годі вже! - у хлопця не вистачає повітря. Дрім на секунду зупиняється, щоб дати йому перепочити. - Мені подобається твій м'який животик. - Йди нахуй, - у Джорджа червоні щоки через сильний сміх, дивиться чорними очима, але не злобно, навпаки м'яко. - Ах, значить "Йди нахуй"? - Клей підіймає брови. - Так! Йди нахуй! - Джордж кусає губи в азарті. - Ти все правильно почув. Клей різко нахиляється, починаючи знов його лоскотати. - Хлопчики, - в кімнату, швидко постукав, входить мама, - вечеря готова. Клей підривається, сідаючи на ліжко, а Джордж з усієї сили тягне край футболки донизу. - Дякую, мам, - вимовляє він, не клипаючи очима. Коли двері зачиняються, він кидає в хлопця подушкою. - Що? - сміється Клей, одним кидком повертаючи подушку назад. - Нічого! - Джордж, тобі двадцять шість. Джордж закатує очі. За вечерею Клей возиться з молодшою сестрою Джорджа, згадуючи свою. Джордж просить їх відійти в дитячий куточок. Хлопець повертається до нього, хитро усміхається і підморгує. Джорджу здається, що, якщо б вдома нікого не було, він би попросив трахнути його прямо тут на столі. Стандартна ніч. Вони грають у щось на телефоні Джордж гортає стрічку тіктока, тицяє в кожне огидне зі словами "Ти". Дім вже міцно спить, навіть гуркіт з сусідньої сестриної кімнати більше не чутно. Рука Клея знаходить своє місце на животі у Джорджа. Тот не звертає уваги, щось клацає на телефоні, уважно дивлячись в екран. Клей, як кіт, одним оком теж слідкує, а сам кінчиком носа веде до шиї, тихенько дихає в ухо, через що Джордж роздратовано схиляє голову до плеча. Заважає грати. Клей нарешті кусає. - Ауч! Дрім, що ти робиш? - Скільки разів повторювати, - хлопець сідає на ліжку спиною до нього, - мене не так звуть. - Добре, - тягне останню голосну. - Клей, - навмисно розтягує. - Ти звернеш на мене увагу сьогодні чи ні? - говорить Клей, знімаючи з себе толстовку та слідом футболку. Його рельєфні плечі та спину освітлює лише екран телефона, який Джордж повернув, щоб бачити, що відбувається. - В якому сенсі? - Джордж клипає очима, в яких вже буркотить здивованість. - Боже, ну й дурний, - під Клеєм прогинається ліжко, коли він схиляється над Джорджем, щоб поцілувати. Поцілунок затягується, телефон вже давно десь у простирадлах, погас, руки вільно гуляють по спині, знайомляться наново з волоссям, пропускаючи його між пальцями, Клей давно вже десь зверху, досліджує язиком те, до чого може поки дістати. Шепотіння Джорджа тяжке, напружені весь час голосові зв'язки говорять про себе. Він хоче сказати щось проти, придумати, боротися з собою. І в-решті-решт говорить. - Нам треба бути тихішими. - Авжеж, Джордж, - Клей погоджується, намагаючись не засміятися. - Ми будемо дуже тихими. Він не бачить Джорджа, однак відчуває, як той дихає, очікуючи, що буде далі. - Де лежать презервативи? І змазка. Ти ж купив її? Джорджу хочеться закрити обличчя долонями і він робить це, після того, як вказує на нижню шухлядку його тумбочки. Клей намагається роздягнути його, ліжко, хоч і не скрипить, але невдоволено випльовує звуки. - Благаю тебе, тихіше. - Я не можу тихіше. - Я сам роздягнусь. Роздягається не повністю, тільки низ. Під простирадлом сховатись легше. Клей цілує не поспішаючи, ставить засоси, грає з сосками, Джордж молиться про те, щоб не застогнати. - Ти десь вчився так стримуватись? Бо здається, ти зараз кінчиш до того, як я торкнусь твого члена. - Так, блять, зроби це вже нарешті, - на одному видиху вимовляє Джордж. Скрізь густу темряву було чутно лише смішок хлопця. - Будемо сподіватись, ти достатньо розтягнув себе у ванній. Я прав? Джордж притискає до губ тильну сторону кисті сильніше. Він піздець як прав. Настільки, що Джордж вже встиг сьогодні кінчити, уявляючи член Клея замість своїх пальців. - Давай, щоб не шуміти... Хлопець вдягає презерватив, розкручуючи його по всій довжині. Лягає на спину. Джордж на дотик знаходить його стегна. - Постарайся зараз, добре? - голос Клея схоже на муркотіння. Поганець точно насолоджується тим, що ставить Джорджа у безвихідне становище. Джордж повільно перекидує ногу, нависає зверху. Теплі, майже гарячі руки одразу торкаються його стегон, гладять живіт. Турботливо. - Давай обережно. Джордж намагається заспокоїти тремтіння рук, поки знаходить та направляє член всередину. Чутно, як він глибоко і різко вдихає, як Клей лякається, починаючи ніжніше гладити. Джордж різко спирається об оголені груди Клея долонями, завмираючи. - З тобою все гаразд? - Я... - не може говорити, закинув голову назад, дихає. - Джордж? - Я, блять, так довго цього чекав. Довга пауза. - То Джорджу подобається сидіти на моєму члені? - голос Клея змінюється. Він стискає пальцями чужу шкіри сильніше. - Тобі подобається мій член? Джордж не слухає. Він потопає у відчуттях, починає рухатися. Повільно. Щоб відчути кожен сантиметр, поглинути у звуки чужого дихання, серцебиття, пульсації. Відчути чужу руку, яка починає потрохи гратися з головкою, розмазуючи слину. Цього не побачиш, але кімнату заповнює густе повітря, чутно тяжкі видихи, вульгарні звуки шкіри об шкіру, завдяки змазці. - Джордж, будь ласка, тихіше... - Я не можу, я не можу, - Клей знаходить рукою його обличчя, прикладає до щоки: гарячий, - давай підемо кудись у ванну, будь ласка, я вже не можу... Джорджа трясе, він важко зв'язує слова, піджимається. Клей вкладає його на спину. Хто знав, що його так розвезе? Підтягує до краю ліжка. Вставляє знову, не розраховуючи різкість так, що Джорж всім тілом реагує. - Будь спокійніше, твоя сестра... - Клей, будь ласка, просто трахни мене вже, мені все одно, мені... Клей закриває йому рота долонею. Боже, ну й катастрофа... Робить все так швидко та правильно, наскільки вміє. Знесилений Джордж під кінець навіть не стогне, ноги стають ватними, доводиться вкладати його самостійно. Спати разом не було домовленістю, тим паче завтра це точно помітить сестра Джорджа, але Клей сам був настільки втомленим, що останні сили зібрав на те, щоб прибрати всі докази у нижню шухлядку, і заснути, міцно притискаючи Джорджа до себе. #Dream #GeorgeNotFound #DreamNotFound #DNF #Dsmp #DreamSMP #PWP #S #В #Міні #Закінчений