#MoonChaiStory #Стефанія/Марія #F #Б #Міні #Закінчений #Психологія
«Марі, пробач мені за цей вечір. Я була в поганому настрої і в котрий раз все зіпсувала. Я не змогла знайти тебе, щоб сказати все прямо, тож пишу листа. Тільки хочу, щоб ти знала: мені шкода за все те, що я тобі наговорила, насправді я так не вважаю. Я тебе надто сильно образила і зрозумію, якщо ти мене не простиш.
Здається, на цьому нашим відносинам прийшов кінець. Я завдаю оточенню забагато болю, мені спочатку треба розібратися з собою, а потім вже заводити стосунки.
Ще раз пробач мені за все.
Мене дуже важко любити...
Твоя Стефа»
Сльози градом катилися щоками, заливаючи папірець і розмазуючи акуратні букви такого рідного почерку.
Ain’t no magic tool to fix it
You should keep your distance
I’m only tellin’ you because I care
Марі стояла самісінька посеред кімнати, ще раз і ще раз перечитуючи рядки. В сусідній кімнаті грали сумні мотиви, так вдало переплетені з почуттям блондинки.
Сьогодні Лев заявив, що обов’язки старости тимчасово переходять до Д’яченко, бо Крамер довелося поїхати. І ні Лев, ні Юра, ні Кай, ні навіть Даниїл, який знає все про всіх, не сказали куди, навіщо, а головне — на скільки поїхала Стефа. На дзвінки дівчина не відповідає, повідомлення ігнорує.
‘Cause I’m hard to love, find it hard to trust
When it feels too good, I just fuck it up
You want all of me, I can’t give that much
Марі опустилась на підлогу, все ще тримаючись за папірець, як за останню рятувальну річ, що не дає впасти в дику істерику.
So don’t fall too hard ‘cause I’m hard to love
Вона прокручувала найяскравіші моменти зі Стефанією в голові, згадуючи її теплу посмішку, веселі очі, саркастичний і гордий вигляд.
I’m hard to love
— Дівчата? Комендантська година за п’ять хвилин. Ви повинні бути по кімнатах. — Лев Констянтинович поправив окуляри і, обводячи переляканих та збентежених студенток поглядом, поцікавився. — А що ви, власне, тут робите?
Стефанія, непомітно стираючи розмазану помаду, з невинним виглядом і посмішкою промовила:
— Пане Лев, пробачте, ми просто зустрілися і трішки... Забалакались. Ми вже йдемо.
— Забалакались? — Лев насмішкувато переводив погляд з однієї дівчини на іншу. — Що ж... Наступного разу «балакайте» в кімнаті і бажано не в ночі.
Марі сором’язливо опустила очі.
Yeah-hey (hard to love)
— Іващенко, якої Мари?! — Стефа гнівно дивилась на хлопця. Її ідеально білий піджак покрився зовсім не ідеальними різнокольоровими плямами.
— Ти що, забула, сонце? Сьогодні перше квітня. Єдиний день в році, коли на проділки Мари закривають очі. Тому не ображайся, але мене завжди так бісив твій ідеальний вигляд.
Марі дійсно намагалась стримати серйозний вигляд, але спіймав на собі гнівно-питальний погляд дівчини не стрималась і приснула зі сміху, чуючи тихий і такий рідний сміх коханої.
Never meant to cause you a problem
Here I am yet once again with the same old story
— Марі, що на тобі? — Стейсі підозріло косилася на дивно-знайому сорочку сусідки. — Це, часом, не Стефанії?
Марі підняла погляд на подругу.
— Так, саме її, а що?
— Нічого... — Ґірс роздратовано відкинула від себе подушку. — Просто, ти залежна від людей, а вона маніпулятор.
— Неусвідомлений. — Поправила Марія. — Ти просто не можеш змиритися з тим, що я зустрічаюсь з твоїм ворогом.
— Та не в цьому справа! Подивись на себе, ти ж навіть не помічаєш, що завжди в неї на поводі.
— Це не так.
— Це саме так!
Далі Д’яченко не слухала. Вона закрила свій ґримуар, взяла телефон та просто вийшла з кімнати.
You don’t see the issues, I got ‘em
Yeah, I do (yeah, I do), yeah, it’s true (yeah, it’s true)
— Люба, ти не бачила мою помаду? — Хтось не повірить, хтось буде сміятися, але Крамер має дуже милий та розслаблений вигляд без макіяжу. Скуйовджене волосся і сонний погляд викликають посмішку.
I’ll make it feel like heaven, but I swear I’m not a saint
And you won’t see the truth ‘causе I’ll be kissin’ it away
— Ну не кліпай ти! Зараз все зіпсуєш! — Крізь сміх просила Стефа, підводячи Марії очі.
Yeah, I’ll be all you need until I’m drivin’ you insanе
Від гучної музики починала боліти голова. Гарячі сльози все ще котилися щоками, безжалісно заливаючи сорочку.
Baby, all I’m tryna do is save you the pain
Часте дихання поступово перестало в справжню істерику.
‘Cause I’m hard to love, find it hard to trust
Марі закрила вуха, намагаючись сконцентруватися на тиші та спокої.
When it feels too good, I just fuck it up
— Якщо ти гадаєш, що ти нормальна, то це не так. — Стефанія говорила тихо, майже пошепки. Марі відчувала майже фізичний біль від слів дівчини. — Нормальні люди не чіпляються за кожного, хто їм просто посміхається.
You want all of me, I can’t give that much
Її нещадно колотило, вона майже задихалась. Погляд впав на єдині вцілілі рядки повністю мокрого листа.
So don’t fall too hard
«Мене дуже важко любити...»
‘cause I’m hard to love
— Ненормальні, ви зовсім подуріли?! Вся академія вас чує. А ну повимикали!
Слова Стейсі подіяли миттєво. На кілька секунд запанувала тиша, тихим писком відбиваючись від барабанних перетинок.
Тихі кроки біля кімнати.
— Марі? Що з тобою? — Ґірс, здається, нервує. Вона швидко підходить до сусідки і сідає попереду. — Що трапилось?
Д’яченко намагається заспокоїтись, але тіло так само колотить. Схлипи гучнішають, а за пеленою сліз не видно нічого. Її обіймають, накривають, кудись ведуть, але перед очами тільки лист.
Десь поруч чується лише тихий голос Стейсі.
— Я ж тобі казала...