бува, живеш чужою мрією,
лелієш її, немов вона твоя,
знаєш же, серце лікуватимеш терапією,
коли проти тебе обернеться твоя ж зброя
що ж ти насправді хотіла?
малювати картини можливо?
від чого внутрішня зоря твоя майоріла?
від книг, про які розповідаєш бурхливо?
тепер же доля твоя, дорогенька,
– то