A posteriori IV #B #F #Максі #ВПроцесіНаписання

Чудовий день не буває без музики. У вухах апаратура яка дратує оточуючих. Окликати коли вона гримить практично не можливо. Після короткого шипіння полилась музика. Не відрегульований звук після галасливого оточення оглушив та змусив тріпотіти серце. Зробивши тихіше, голова у звичному ритмі загойдалась в такт ритмічної музики. Факт запізнення лякав не так, як утрачена мить, коли не втигаєш слова. Тому вичекавши трохи прикусивши губу в голові роздались ті самі секунди. Губи вжаті у тонку лінію, рука коливається разом із тембром голосу. Задоволена собою ТанТан практично вилетіла із дверного проходу, де позаду на неї витріщались ніяк не звикаючі до оптимізму сусіди. Приміщення складалось із нескінчених коридорів, кампусів і багатомістних кімнат. Не дивлячись на час доби там завжди горіло жовте світло ламп тому, що знаходилось воно під землею. Вона була рада вийти на сонячне світло, хоч і в пік сонцестояння, коли іржа нагрівається і в'їдаєттся в шкіру особливо. Одягнувши маску та монокуляри, прикрившись капюшоном, дівчина поспішила надолужувати згаяний на музику час. Її експрес вже чекав, коли вона вспотіла та вдаючи, що зовсім не спішила швидким кроком підійшла до водія, та її видавало важке сопіння та широко розкриті крила носа. Він видихнув дим, затушив цигарку об кузов та кинув її до інших, кажучи- чекав він довго, або не любив запізнення. Витрачати час відчитуючи нелегалку було ще гірше, тому чоловік в одязі просякнутому запахом диму та вихлопів кинув який тільки міг призирливий погляд. Дівчина проігнорувала відсутність запрошення коли водій без зайвих слів сів за кермо. Бажання подивитись на його гримасу, якщо б вона сіла біля нього на передньому сидінні, хоча їй явно призначене місце на задньому і перевірити чи він все-таки озвучить все, що думає про легковажну персону переборювало здоровий глузд. Все ж її щось зупинило. Можливо день був справді багатообіцяючий, хоча в таких випадках особливо кумедно спостерігати за заклопотаними людьми які через тебе стають схожі на киплячий чайник. Чоловік глянув у дзеркало заднього виду, не припиняючи виказувати свою неприязнь. Що не втекло від уваги ТанТан, і значно її звеселило. Вона не подала виду як її серце підскочило, коли неочікувано прозвучав важкий, осядаючий голос, наче їх тут було троє. Музика все ще лунала із звисаючої з вух апаратури. Тільки через декілька секунд до неї дійшло сказане та необхідність відповісти. —Чого шкіришся? Де вас, сучі діти, тільки набирають?—Питання звучало швидше риторично, та вона не могла проігнорувати привід зацепитись за діалог. —З гнізда мари. А що, хочете в гості? —Жартуй. А я поки пригадаю скільки таких, гаспида онуків в один кінець сміючись їхали. —Ні. Не думаю, що тепер чекатиму вас гостем. Вам би, дядьку, менше грубити незнайомкам. Плюєтесь отрутою, а називаєте гаспидом мене. Не справедливо ви прізвиська вішаєте... —Знаю я твоє прізвище, Танатос. І знаю звідки ти. І на твоєму місці, я б стулив нарешті пельку. —Добре, що ви не на моєму місці. Я надаю перевагу, доречі, ТанТан. Приємно познайомитись, вайло.— Конфлікт назрівав, вже виднілась межа яку вона так обожнювала проглядати. Відчувати, лусне струна чи послабиться. Вичікуючи вибуху, можливо вереску тормозів важкого, оббитого металом транспорту, провокаторка завмерла. На диво, співрозмовник лиш кинув ще один випалюючий погляд через люстерко та промовчав. ТанТан відчувала фатальний тріумф, наче матадор, купаючись у хвилі оплесків, розмахуючи червоною тряпчиною. Бик в той час, подаляючи гнів слідкував за однотипною дорогою яка розпливалась в суцільне червоняве місиво із піску та мотлоху на горизонті. Передчуваючи нове знайомство нога нервово відстукувала ритм музики, вже в одному вусі, що б не пропустити ні слова водія. Руки потіли, а пальці хапались то перемикати одні й ті ж самі пісні, то переліплювати ліпучку на рукавицях.Всі ці звуки очевидно дратували того хто сидів попереду, тому доведось заспокоювати себе доступними методами аби не відчути різкий з'їзд з маршруту. Це не звичайне знайомство, а особиста місія. І її кінцевий результат залежить від того як ТанТан сприйме напарник, якого вона має супроводжувати.