Холодна ніч, він стояв на даху звичної йому будівлі. Повної жорстокості, лиходійства і беззаконня. так-так, портова мафія. Там стояв Чюя. Чюя Накахара—один з лідерів цього темного товариства. Як не дивно, чоловік курив цигарку. Це була одна з його шкідливих звичок, що пришвидшувала його і так неминучу смерть. Захід сонця, оранжеве небо, легкий вітерець пробігає по його щокам, а він все думає про життя, яке живе. Думає і палить цю кляту цигарку. Все могло бути як зазвичай, він би її викурив і пішов в інший день. Але цієї ночі...цієї ночі було рівно 8. рівно 8 років як цей дурний, дратівливий, нестерпний, не побоюся цього слова, напарник, став колишнім. Ви знаєте до чого я веду чи не так? Цієї ночі Чюя був на даху не сам.
"ти так і не виріс, слимак." Почувся до болі знайомий, насмішкуватий голос з іншого кінця даху. Схоже там теж палили цигарку. Чюя лиш хмикнув. "йди до чорта, скумбріє." Він відповів своїм звичним, тихим і хрипким від диму голосом. Вони обидва посміхнулися. Більше слів і не треба було. Точно не для них двох. Брюнет першим наблизився до Накахари. Той спочатку як завжди гордо відсмикнувся, але не зчулився, як опинився в таких приємних і водночас болючих обіймах. як довго вони там стояли? знають тільки ці двоє. Пахло цигарками, свіжим повітрям та.. минулим? Чи може минуле пахнути? Можливо. Але запах специфічний і не всім відомий. Та вони точно знали, що він там був. Четверта ранку вже світало. Дах пустий. Мало хто помітив, що щойно дві споріднені душі, знов поринули в свою будденість, в розлучену і зовсім різну будденість. Так вони були ворогами, але чи справді були? Навряд справжні вороги мали б таку довіру один до одного, як мали Дадзай з Чюєю. Обставини розділили їх, але вони знали хто вони насправді такі один одному.
#бсд #літературніГеніїБродячіПси #ДадзайОсаму_ЧюяНакахара #S #A #міді #закінчений #скло