Я хочу поділитися з вами цікавими (на мою думку) висловами, діалогами, фразами з цієї прекрасної книжки.
"- І ви не шкодуєте, що написали ту книжку? - Може... Трохи... Хтозна... Я не люблю цього слова: воно означає, що ми не приймаємо того, що вже вчинили."
"Життя - це тривале падіння. І дуже важливо вміти падати."
"Зоря, що падає, - це та зоря, що могла бути прегарна, та побоялася світити, тому втекла якнайдалі."
"Тому не треба боятися падати, а тим паче закохуватися, бо кохання - це чудово, але як усі чудеса, воно сліпить, і у вас болять очі. Ось чому потім часто плачуть."
"Якщо ви ще не помітили, життя - річ безглузда. Хіба що ви самі постараєтеся вкласти у нього якийсь сенс і щодня кайлуватимете, щоб сягнути цієї мети."
"Чудесна і трагічна сцена: кохання було їхнім найбільшим, але недосяжним скарбом."
"Письменницький хист не в тому, щоби писати правильно, а в тому, щоб наповнювати сенсом життя."
"- У нашому суспільстві, Маркусе, понад усе цінують людей, які будують мости, хмарачоси або імперії. Та насправді найдужче варті захвату ті, кому щастить побудувати кохання. Бо немає на світі більшого і важчого завдання."
"- Навчіться любити свої поразки, Маркусе, адже вони зроблять із вас бійця. Тільки поразки дадуть вам змогу повною мірою відчути смак перемоги."
"...Байдуже, програв ти чи виграв, Маркусе. Важливо, який шлях ти пройшов лд гонга першого раунда до гонга останнього."
"...Хороша книга, Маркусе, - це книга, прочитавши яку, люди шкодують, що вона закінчилася."