Кохання у лапках голуба

#G #А #Міні #Завершений #УкраїнськаМіфологія #Відьма

Про що він думав?! Довбень! Йолоп! Ця мить душевного піднесення, дурної сміливості й фатальної рішучості загубить їх. Загубить…

Іван переламав перо.

Але продовжувати це більше не можна було. Він втомився, дуже втомився. Брехня лежала на язику гірким присмаком, совість вимагала реваншу. Його душа розривалась від свого дводушництва. Думка про те, що він став на стежку батька, била найсильніше. Іван не такий. Він не морочитиме голову обом! Ні, ні, ні!

Та чи це так?

Чоловік скочив зі стільця й почав міряти горище широкими кроками. Солома колола босі ноги.

Вона вже отримала лист? Прочитала?

На що він чекає? На кого він чекає? Смиренної мовчанка чи гнівної тиради?

Мрії. Ідеалістичні, наївні мрії. Іґара їх уб'є. Відьомська частина візьме гору. Вони вмиратимуть довго. Йому не зійде це з рук. Та ж аби визвірилась лиш на нього, бо саме Іван заварив цю кашу, але вона не впустить нагоди завдати йому найбільшого болю - зачепить Василину. Зачепить. Безсумнівно.

Він швидко спустився драбиною з горища. В світлиці, звідкіля віяло теплом і затишком, Василини не було. Серце збиралося випасти через сраку. Іван вибіг на двір і серце знову стало на своє місце.

Василина здмухнула пасмо темного волосся, яке вибилося із зачіски, і знову занурила руки у воду, полощучи сорочку.

Камінь впав з плечей, але поселився в серці. Все найгірше попереду. Їм треба тікати… Їм треба…

Іван не встиг зробити до коханої і двох кроків, як плече дряпнуло. Це вона. Чоловік спустошено прикрив очі.

Проте нічого не відбувалося. Іван нерішуче розплющив одне око. На плечі сидів сірий голуб, вигнувши голову й оглядаючи вухо чоловіка цікавим поглядом ока-намистинки.

Іван підніс долоню й птах, випустивши на неї згорточок паперу, зірвався в повітря.

Пурхання крил віддалялось, голуб перетворився в темну пляму на небосхилі.

Він розгорнув папірець і не зміг розібрати жодного слова. Рядки злились у темну лінію. Іван опустив тремтливі руки й рушив у дім. Дістав з-під лави пляшку і зробив два великі ковтки.

На очі навернулися сльози. Але руки перестали тремтіти і чоловік знову дістав папірець. на клаптикові паперу було з силою видряпано три слова:

Щоб ти всрався.

(Натхнення прийшло з піснею "Голубка" Харцизи.)