ГарріПоттер #ОЖП #СеверусСнейп #Б #G #гумор #Міні #Закінчений #AU #попаданці #ДракоМелфой #Різдво #НовийРік #Гоґсмід #різдвянийтиждень
Снейп позіхнув, прикриваючи рот роботами студентів.
— Це прокляте пекло коли-небудь закінчиться? — Запитала Христина, перекреслюючи різкими розчерками пера відповідь учня. — Чому їх так багато? На хіба тобі взагалі ці студенти?
— Я питаю себе теж саме кожного року, — спокійно сказав чоловік.
— Хочеш чаю?
— Жадаю, — саркастично відповів Северус.
Левченко кинула стос паперів на стіл та підірвалась з місця.Відсутність запаху фоліантів на кухні трохи її за спокоїв. Чайник закипав. Програвач у вітальні крутив по третьому колу повну збірку різдвяних пісень Синатри та Коула.*
Христина зітхнула. Вчора вони з Драко виклали великі гроші за голову Дамблдора. А сьогодні вона готова сама поїхати до Чехії за копією аби тільки розвіяти нудьгу.
— Гей, Северусе, — вона крикнула з кухні. — Ти коли-небудь був у Чехії?
— У Празі — так, — спокійно відповів він та перевернув есе учня.
— А у Богемії?
— Ні, а що?
— Не хочеш прогулятись? — Дівчина зняла чайник з плити.
Зіллєвар відірвав очі від домашніх робіт студентів і нахмурив брови.
— З Лондона куди-небудь у Богемію? — Нерозуміючи запитав він.
— Так! — Дівчина поставила заварюватись чай і сперлась на стіл на кухні. — Чому ні?
— Тому що нас розшукую Магічна Служба Безпеки України за подвійний незаконний перетин кордону. — Снейп знову подивився на студентські роботи і, примруживши очі, з підозрою подивився у бік, звідки лунав голос Левченко. — Міс, вам нагадати ще за які гріхи?
— Не треба, — повела голову в сторону Христина, морщачись. — Я і так пам’ятаю, — вона розлила чай по чашках. — На жаль.
— На щастя, — поправив її чоловік, повертаючись до домашніх завдань.
— Хочеш сказати, Чехія здасть нас?
— Очевидно, — кивнув він сам собі. — Що тобі взагалі знадобилось у Богемії?
— Гей-гей, журба, життя не тішить без гріха, — дівчина повернулась у вітальню з двома гарячими чашками чаю. — Гей-гей, розпуста!**
Северус закотив очі. Дівчина поставила чашки на стіл, пританцьовуючи у такт пісні. Чоловік перехопив її за талію та посадив собі на коліна.
— Розпуста? — Запитав він.
— Розпуста, — покивала головою Христина.
Зіллєвар ніжно торкнувся її губ своїми. Вони пахли марципаном і міцним чорним чаєм. Дівчина відчувала чай теж, однак замість марципана вона відчувала смак бісквітів, яких геть не залишилось у банці. У каміні затріщав вогонь.
“Допоки ти спиш. Я бачу як сніг проникає в місто, — тихий спів центрального радіо змішався з музикою Синатри. — Постійно летиш кудись. І не важливо хто з якого тіста”*
Христина сіла зручніше і відповіла на поцілунок, торкаючись теплими пальцями з холодними подушечками його гарячої шиї. На двох людей на дивані падали відблиски камінного вогню та іграшок на хвої.
“Забери мене до себе на Різдво. Твоя любов — найкращий санаторій. І полікує цей синдром виключено лиш твоя любов”*
*Frank Sinatra & Nat King Cole
***KRUTЬ - Забери мене до себе на різдво (акустика)
Ще одна подяка Олені МУЛЯРЧУК за обкладинки, які викликають естетичний оргазм. Всіх зі святами, любіться, шануйтеся! ❤️☕️
P.S. Зимовим вечором ще можна зайти на сторінку Ukrfiction.ua в Instagram та почитати моє інтерв'ю, якщо вас цікавить (пітьма) музика і історія створення твору. А ще там можна тицяти сердечка і піднмати активність сторінці, об більше людей доєднались до нашої спільноти :) ☕️❤️НЕХАЙ ЖИВЕ ТА ПРОЦВІТАЄ УКРАЇНСЬКИЙ ФАНФІКШН ❤️☕️
Все. До нових зустрічей. Антракт!
Дякую за чудовий рвздвяний настрій та вже таких улюблених героїв. Ну які ж вони булочки!
Бажаю вам натхнення та гарного настрою ❤️