ІНСТРУКЦІЯ ЯК БУТИ ХОРОШОЮ ДІВЧИНКОЮ

В дитинстві мені постійно повторювали «хороші дівчата себе так не поводять» на якісь мої маленькі дурощі або що і я, звісно ж, виправлялася, з усіх сил намагаючись бути хорошою для своїх батьків. І знаєте, тоді бути хорошою було набагато легше. Вчасно зробила домашнє завдання – вітаю, ти – та сама хороша дівчинка. Прибрала в кімнаті чи помила посуд – тримай заслужену медальку. Принесла гарні оцінки – яка ж ти хороша.

Та от біда. З дорослішанням все тяжче розуміти, як бути цією «хорошою». Що має робити доросла дівчинка, аби заслужити на таке звання? Все ж, позбутися дитячих настанов, що міцно в’їлися в голову, досить складно. З моїх спостережень, хороші дорослі дівчата, наприклад, замість алкоголю частіше за все обирають сік, чай або нехай якийсь кефір – боронь боже, точно вже не енергетики. Вони, звісно, носять шапки і чоботики з осені і до весни. Від них завжди приємно пахне якимось шоколадом чи ніжними квітами, а одяг їхній ідеально випрасуваний та сидить як на манекені або моделях з обкладинки. Ще ідеальні хороші дівчата, скоріш за все, мають якусь маленьку миленьку собачку – пекінес, скажімо, чи чихуахуа. Раз на два тижні вони ходять на манікюр і підрізають кінчики волосся, прокидаються рано-раненько, аби нанести макіяж, і носять в кишеньці крем для рук. Думаю, ще хорошим дівчатам варто вміти грати на якомусь музичному інструменті – скрипці, фортепіано чи віолончелі. Вміння співати теж вітається. На підвіконні такі дівчата тримають фікус, м’яту, лимон і барвінок, уві сні обіймають іграшкову панду та безперечно мріють про одруження. Перед своїм хлопцем вони не менш ідеальні – завжди гарно вдягнені, тихі, спокійні, не сперечаються і готують тричі на день як мінімум. Вони, можливо, вірять в русалок та всіляких монстрів і підстрибують від кожного невідомого звуку в квартирі, тоді їхній принц мужньо обіймає та гладить по голівоньці зі словами «моя ж ти дурненька». Хороші дівчата не створюють пожеж, вони їм запобігають. Б’юся об заклад, більшість з них ще й можуть з легкістю приготувати будь-яку мікстуру від всіх існуючих хвороб. Ти можеш прийти до такої дівчини і вона стовідсотково знатиме як вирішити усі твої проблеми. І звісно, хороші дівчатка ніколи не сердяться – на їхніх обличчях завжди щира усмішка та спокій хай там що, приємно глянути. Таким дівчатам постійно розповідають, що рано чи пізно хтось їх «зіпсує», але при найменшому кроці в бік «нехорошості» всі здивовано питають «ТИ і ТАКЕ зробила? Ну ти і даєш!». І звісно ж, хороші дівчата здебільшого по вуха закохані в поганих хлопців. Та знаєте, заради справедливости, критеріїв і стереотипних рис для «хорошого хлопця» не так вже й багато, щоб його образ романтизувався і возвеличувався на рівні з хорошими дівчатками та хлопцями-поганцями.

(Забула додати, такі хлопці все ж насправді мають велике серце і добру душу, просто дівчина повинна відкопати це все в ньому і тоді вони заживуть щасливо. Він буде «хорошим» лише для неї однієї. Буде мило ревнувати її до кожного зустрічного і постійно тримати біля себе, відбираючи свободу, безперечно, від великої любови»).

З дитинства я знала, що хороші дівчата чистять увечері та зранку зуби і вчасно лягають спати, розпустивши тугі коси. Я чесно намагалася підходити під стандарти. І так, зараз я з легкістю можу описати вам типічно-хорошу дорослу дівчинку, та насправді все це звісно дурня. Ти можеш бути хорошою з цигаркою в руках, з кольоровим волоссям, що викликає забагато уваги і осуду, можеш носити високі підбори або навпаки взувати кросівки під сукню, можеш голосно говорити і негарно співати, зриваючи голос. А можеш носити шапку взимку (взагалі-то я таке одобрюю!) і ходити що два тижні на нігтики. Можеш бути стриманою і спокійною. Можеш вести здоровий образ життя і ніколи не матюкатися. Можеш, бо це ти так вирішила. Це твоє бажання, не нав’язане суспільством. Це твій вибір. Бути собою, а не бути стереотипно ідеальною та «хорошою».

З дитинства мені повторювали, як бути «хорошою»… вибачте, «зручною і картинкоподібною»* дівчинкою і я з усіх сил намагалася виправдати сподівання своїх батьків. Та чи зробило це мене щасливішою? Ні. Я би сказала, хіба більш вразливою та скутою. І все ж, зараз я безперечно хороша дівчина. Просто хороша, а не «хороша, тому що…». І якщо колись в мене з’явиться донька, я навчу її бути достатньо сильною, щоб з неї ніхто ніколи не намагався зробити «хорошу». Тобто, маю на увазі, «зручну і картинкоподібну», звісно ж.