Війна забрала найцінніше
Біль пазурі пускав сильніше
В останній бій за Україну
Разом навіки до загину
І ось тебе уже немає
Душа тепла твого шукає
І руки знову захололи
Та вдома пусто як ніколи
Я в нашій крихітній квартирі
Літаю в проклятому вирі
Квартира та, мов клітка стала
І я одна у ній кричала
Одна сиділа на підлозі
У цьому сильному морозі
Ковтала сльози гіркоти
Кричала знов до хрипоти
Чому серце твоє не б'ється?
Чому моє до твого рветься?
Я обіцяла жити далі
Та ось стою вже на фіналі
Летіли дні для мене сірі
Любов твоя все ще по шкірі
Та свічка в серці не згаза
До тебе йду на небеса
дуже гарно!