Вбити, зґвалтувати, ногу просверлити, Пристрелити, закатувати, голодом заморити, Навіщо ви це робите, погляньте мені в очі. Скажіть: "нє всє такіє", подивіться на Бучу. Пішли під інстасамку потанцюємо разом, на кістках наших воїнів, закатованих героїв. Вмикайте куплінова, живіть, веселіться. За вікном, до речі, вистріли - від дому навпроти ані мокроко місця. Кричіть "какая разніца", плекайте все російське, діліть захід та схід, забийте на Українське - і буде в нас держава, від України тільки назва, і буде в нас мир. А за вікном руцкая фєдєрация Відвідую Київ, не розумію "це Україна?", Зліва, справа, ззаду чую "здраствуйтє, падскажитє..." Біжіть, пишіть "мне пофек", вперед, не соромтесь, скажіть це сестрі з братиком на маминій могилі. Я не розколюю країну, я хочу в ній жити.
Брудну кров із ваших рук, хоч моліться, хоч кайтесь, навіть бог не зможе відмити.