Кожен бачить світ по-різному. Це все залежить від фізичних особливостей, Естетичних поглядів І духовних цінностей. Кожен бачить світ по-різному, І я - не виняток. Бо через окуляри, бачу лиш одне: Синє небо, блакить, що сповнена сумом; Квітучі дерева, що символізують надію І зелену траву, що неймовірний запах має. Без окулярів, я не бачу обличчя, Для мене не існує людей, Для мене немає законів і знаків, Що викликають сором. Я можу спокійно забиратися на дерево І повними грудьми гучно сміятися. Без окулярів, я не бачу обличчя, Тому не відчуваю осуду. Однак, коли їх одягаю, Перетворюся на іншу людину. Я контролюю подих і свої дії. Я навіть посмішку ховаю, Бо знаю, бо бачу тих, Що стоять там - на вершині Харчової піраміди. Я не боюся, що стану їх обідом. Просто мене лякають їх очі. Вони читають тебе, заглядають в душу. Тому, я знімаю окуляри…
top of page
bottom of page