Вила, кричала, злилась, сварила,
Розбивала посуд об подерту стіну.
Палила в під'їзді, била перила,
Ганяючи поверхом дзвона луну.
Й місто мов той закритий ящик
Гнило, закривало доступ повітря.
Вештався побитий сон пропащий,
Загублений у душі свого ж лахміття.
Зібрала всі іскри зі своїх очей,
Пустила гуляти й забула, куди.
По пустих венах його голос тече й
Краплі пекучої із пляшки бурди.
Не в тому біда була, що полюбила,
Біда була в тім, що любов — третя лишня.
Вила, кричала, злилась, сварила,
Та після бурі хочеться простого затишшя.
Якщо ви б хотіли бачити трохи більше моїх робіт, щиро запрошую вас до цього каналу !