Вечірнє літо обіймає, Тепло дарує, вигріває, Та чомусь холодно мені. Мороз кістки мої ламає І наче вітром обдуває Таємний погляд у пітьмі. Він обережно поглядає І слабкості вперто чекає, Щоб наздогнати уві сні. Душа від нього не тікає, Але і близько не пускає. Не хоче спати у труні. "Дозволь" у голові лунає, Впливає і на нервах грає, Мурахи скачуть по спині. Моторошно ж як мені.
top of page
bottom of page