Я ? Ну звісно ж ні.
Я починаю все знов і знов, за-но-во.
Сили й нестачі адреналіну.
Останнє безсилля, і те покидає мене.
Наліпки на моїй шиї, широкі плечі, напевно цікаво спостерігати за тим,
як я розсипаюсь на тмяні частини.
Правда ж, Світе ?
Цікаві спостереження за моїм гнівом і відчаєм ?
Чому ж тобі не цікавий мій інший бік ?
Глибина синього кольору чи мої вподобання в одязі.
Чому вони не цікаві тобі ?
Чому ігноруєш ти їх?
top of page
bottom of page