Сьогодні я прийшла до тебе,
Моя країно, моя мати.
Щось у душі моїй шкребе,
Неначе серце рвуть гармати.
Що трапилось з тобою, рідна?
Чий дух посмів тебе ламати?
Чиї уста сказали: "Ти не гідна",
й продовжили нахабно обмовляти?
Хто обмовляє - всі ми знаєм,
Той "сильний, кращий, старший брат",
Який радіє, коли ми приймаєм
Їх "русскій мір" та їх протекторат.
Моя країно, що робити?
Вже чутно постріли гармат...
І це уже не сирце бити
Й не просто потримать плакат.
Кричать довкола українці
До русофілів, до народу.
Будь ласка, люди, схаменіться,
Ми ж начебто одного роду.
Сьогодні я прийшла до тебе,
Моя країно, моя мати,
Нарешті мирним буде небо,
Нехай складуть усі гармати...