в моїх думках давно зів'ялі квіти, а я немов розп'ята на хресті, ви підкажіть, будь ласка, добрі люди, куди з цим болем дітися мені? кому вікрити серце, розказати те, що зосталось шрамом на душі? я знов гуляю своїм рідним містом, це не приносить задоволення мені. все ті ж будинки, вулиці, дерева, і люди ті ж, та я колись раділа, я бачити хотіла їх усіх, були навколо мене щастя й сміх. та місто стало сірим й непривітним, такі ж і люди, та така і я, чому ти поселилася у серці, така терпка, небажана туга? сказати звісно хочеться багато, та не завжди знаходжу я слова, та не зника тягар із мого серця, та не співає знов моя душа. хай лине сміх і посмішки, і квіти душт моєї зновц розцвітуть, хай щастя і добро у цьому світі, мене і кожного із вас знайдуть.
top of page
bottom of page