#вірші #поезія #оригінальнітвори
До війни не звикають.
Скаже вам це навіть дитина.
Хоч і роками триває,
Хоч ти відпочиваєш,
Хоч поряд родина.
До війни не звикають.
Навіть коли кожен день є тривоги,
Є генератор, є тиша, є світло.
Ти все відчуваєш,
Ти все розумієш,
Навіть намагаючись далі жити.
Ракети літають,
Хоч ППО намагаються їх збити.
Люди вмирають,
Щоб своє захистити.
До війни не звикають -
Це травма навіки.
В один день ти плачеш,
В інший намагаєшся новий світ зрозуміти.
А інколи сумуєш, за тим,
Що вже не вернути.
До війни не звикають.
Новини, новини, новини,
Які не перестанеш тепер ніколи читати.
Де пропаганда?
Де є правда?
Шукаєш щотижня, щодня, щохвилини.
До війни не звикають.
Не віриш ти світу.
Не віриш собі.
Не віриш в божу освіту.
Усюди брехня, тепер ти все бачиш.
До війни не звикають,
Тому не воюйте, діти!