Не дзвони та не стукай у двері,
Не лишай на порозі записки.
Сама собі розплету ті кучері,
Сама розберу нарешті ті диски.
Сама потримаю собі парасолю,
Як бігтиму сквером по холодних калюжах.
Осінь прийде, мою встрівши недолю,
І вони з нею разом за тобою потужать.
Не чекай на лавці у моєму дворі,
Не питай нічого, не кричи мені вслід.
Сіре марево в небо штовхнуть димарі,
Щоб сховаться від наших брехливих бесІд.
Як на мокру землю листя впаде,
Як дерева поклоняться ночі осінній,
Ти не знатимеш, з ким я, коли я і де,
Бо я завжди ходитиму за тобой тінню.
.